Організація допоміжного господарства. Наукова організація праці на підприємстві. Технічне нормування праці на підприємстві (Глави 12-14 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 12

Таблиця 12.1

 
 


Шахова відомість вантажообігу заводу за рік, т

Постачальник

Споживач

Склад матеріалів

Заготовчий цех

Механічний цех

Складальний цех

Склад готових виробів

Всього відвантажено

Склад матеріалів

Х

300

150

50

1

501

Заготов чий цех

-

Х

250

20

-

270

Механічний цех

-

-

Х

300

40

340

Складальний цех

-

-

Х

300

300

Склад готових виробів

-

-

Всього по заводу

-

300

400

370

341

1411

          Базою для організації міжцехових вантажопотоків заводу і планування роботи заводського транспорту є діаграма вантажопотоків, тобто графічне зображення у відповідному масштабі даних шахової відомості на схемі генерального плану заводу. На діаграмі вантажопотоки зображуються у вигляді окремих смуг, ширина яких пропорційна їх величині, а конфігурація відповідає трасі переміщення вантажів. Діаграма дає наочне уявлення про величину і протяжність вантажопотоків та дозволяє раціонально організувати внутрішньозаводське переміщення вантажів /рис. 12.3/.

          Цифри у кружках показують місячний вантажопотік у тонах.

          Планово-економічні розрахунки у внутрішньозаводському плануванні проводять на базі найбільшого добового вантажообігу за формулою

де Qp – річний вантажообіг, т/рік; Dд – число робочих днів на рік; Кн – коефіцієнт нерівномірності перевезень.

          Розрахунку загального вантажообігу за рік передує обчислення величини вантажообігів цехів і загальнозаводських складів.

          Необхідна кількість транспортних засобів, що функціонують на регулярних вантажопотоках, визначається за формулою

де В – вантажопотік за розрахунковий період, т; Пг – годинна продуктивність транспортних засобів, т/год; Фк – корисний фонд часу роботи транспортних засобів за розрахунковий період, год.

          При організації міжцехових перевезень вибір і розрахунок потреби у транспортних засобах проводять водночас із маршрутизацією. Вихідними матеріалами при розробці маршрутів є шахова відомість вантажообігу, схема міжцехових вантажопотоків, генеральний план підприємства.

          Внутрішньозаводські перевезення за характером організації їх виконання поділяють на разові /за окремими випадковими заявками/ і маршрутні /за заздалегідь встановленими напрямами/. Маршрутні перевезення існують маятникові та кільцеві.

          Маятниковими називаються маршрути, при яких рух транспортних засобів між двома пунктами багаторазово повторюється  . Вони можуть бути односторонніми, коли транспорт  в один бік йде завантаженим, а звідти -  порожнім, двосторонніми – транспорт завантажений в обох напрямах, змішаними – при русі з вантажем або без вантажу в обох напрямах.


 



Кільцева система передбачає послідовне здійснюваний регулярний зв’язок між рядом пунктів. Вона поділяється на розвожувальну /з одного пункту вантаж розводять по ряду цехів/, збиральну – з різних цехів вантаж збирається і перевозиться в одне місце та змішану.

          Управління транспортним господарством підприємства здійснює начальник транспортного відділу, якому підпорядковані бюро перспективного планування, бюро технічного нормування і організації перевезень, конструкторсько-технологічне бюро механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт, диспетчерське бюро, механіки по ремонту.

          Система планування роботи транспортних цехів підприємств передбачає такі основні техніко-економічні показники:

          план по обсягу перевезень і вантажно-розвантажувальних робіт у натуральному виразі за встановленою номенклатурою вантажів ті у вартісному виразі;