Час роботи – період, протягом якого робітник здійснює підготовку та безпосереднє виконання дорученої роботи. Складається із часу роботи по виконанню виробничого завдання та часу роботи, не передбаченого виробничим завданням.
Час роботи по виконанню виробничого завдання складається з таких категорій витрат робочого часу: підготовчо-заключного часу, оперативного часу та часу обслуговування робочого місця.
Підготовчо-заключний час витрачається робітником на підготовку себе та засобів виробництва до виконання заданої роботи, та дії, пов’язані з її завершенням.
Особливістю підготовчо-заключного часу є те, що його величина не залежить від обсягу роботи, виконуваної за даним завданням. Тому коли тривалий час виконується одна і та робота /наприклад, при масовому виробництві виробів/, підготовчо-заключний час на одиницю продукції буде незначним за розміром. У цих випадках при встановленні норм він звичайно не враховується.
Оперативний час витрачається на виконання заданої роботи /операції/, який повторюється з кожною одиницею чи певним обсягом продукції. Він поділяться на основний, протягом якого предмет праці зазнає кількісний та якісних змін /наприклад, знаття стружки з деталі на токарному верстаті/, та допоміжний, який витрачається на дії виконавця, що забезпечує виконання основної роботи /наприклад, встановлення деталі/.
Час обслуговування робочого місця витрачається робітником на догляд за робочим місцем та підтримання його у стані, що забезпечує продуктивну роботу протягом зміни. Час обслуговування робочого місця поділяється на час технічного та організаційного обслуговування.
Час технічного обслуговування витрачається робітником на догляд за робочим місцем та обладнанням, що входить до його складу, необхідний для виконання конкретного завдання /витрати часу на заміну зношеного інструменту, під наладку обладнання і т.д./.
Час організаційного обслуговування витрачається робітником на підтримання робочого місця у робочому стані протягом зміни /час на прийняття та здавання зміни, на розкладання на початку та прибирання інструменту наприкінці зміни і т.д./.
Час роботи, не передбачений виробничим завданням, витрачається робітником на виконання випадкової і не продуктивної роботи /наприклад, час на виправлення браку продукції при механічній обробці і т.д./.
Час перерв, протягом якого робітник не бере участь в роботі. Він поділяється на час регламентованих і не регламентованих перерв.
Час регламентованих перерв у роботі включає час перерв в роботі, розу мовлених технологією та організацією виробничого процесу /наприклад, перерва у роботі машиніста крану при встановленні монтажниками конструкцій піднятої деталі/, а також час на відпочинок та особисті потреби.
Час не регламентованих перерв у роботі викликаних порушенням нормального протікання виробничого процесу, включає час перерв у роботі, через недоліки у організації виробництва та час перерв у роботі, викликаних порушенням трудової дисципліни.
Всі витрати робочого часу виконавця, крім наведеної класифікації, можуть поділятися на нормовані та ненормовані.
Нормовані витрати включаються в норму. Вони необхідні для виконання заданої роботи. Сюди відносять підготовчо-заключний час, час оперативної роботи, обслуговування робочого місця та регламентованих перерв.
Ненормовані витрати часу /час випадкової та непродуктивної роботи і нерегламентованих перерв/ до норми часу не включається. Вони є безпосередніми втратами робочого часу.
Класифікація витрат робочого часу виконавця дозволяє виявити величину та причини втрат, також нераціональних витрат робочого часу. За цією метою вивчаються витрати часу а робочому місці.
Витрати робочого часу вивчаються за допомогою спостережень: фотографування робочого дня, хронометража та фотохронометража.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.