Організація допоміжного господарства. Наукова організація праці на підприємстві. Технічне нормування праці на підприємстві (Глави 12-14 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 11

де N – сумарна потужність встановленого обладнання, кВт; Т – фонд часу роботи цеху, год/рік; К1, К2,  К3 , К4 – відповідно коефіцієнти використання обладнання за потужністю, часом, машинним часом /визначається відношенням машинного часу до штучно-калькуляційного/, такі, що враховують втрати енергії у мережі.

          Кількість електричної енергії, яка йде на освітлення

де S – виробнича площа цеху чи дільниці, м2; Тосв – тривалість роботи цеху з освітленням, год/рік; Nосв – питома потужність освітлювальних точок, яка дорівнює 25 Вт/м2; Косв – коефіцієнт втрат у електричній мережі.

У результаті розрахунку загальної потреби встановлюється ліміт за видами палива та енергії у натуральному і грошовому виразі для підприємства загалом.

          Аналіз використання енергії та палива базується на даних диференційованого обліку.

          Основою організації первинного енергетичного обліку є організація контрольно-вимірювального господарства підприємства, для чого необхідна достатня насиченість цеху вимірювальними приладами. Лічильники енергоресурсів мають бути встановлені на кожній одиниці енергетичного обладнання.

          Дані первинного обліку реєструється  в журналах, відомостях.

          Основними напрямами раціоналізації енергоспоживання є правильний вибір енергоносіїв, ліквідація прямих втрат, удосконалення технології і організації виробництва, орієнтація на ресурсозберігаючі технології, організація змагання за ощадливе використання енергії вторинних енергоресурсів.

12.4. Організація внутрішньозаводського транспорту

          Транспортне господарство промислових підприємств створюється для переміщення основних та допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, обладнання, оснащення та інших вантажів між цехами, дільницями, робочими місцями та операціями технологічного процесу.

          Склад транспортного господарства підприємства залежить від характеру виготовленої продукції, типу і масштабу виробництва, виробничої структури підприємства. Це і визначає класифікацію транспортних засобів: за видами, призначенням перевезень, способом дії, напрямом переміщення вантажів. За видами транспортні засоби поділяють на залізничні /мото- і тепловози, вагони, платформи, цистерни, спеціальні вагони/; безрельсові /автомобілі, трактори, причепи, моторолери, електрокари і т.д./; водні /буксири, катери, баржі/; підйомно-транспортні /ліфти, підйомники, автомобільні, тракторні і стаціонарні крани, кран-балки, талі, лебідки і т. ін./; підвісні дороги /канатні та монорельсові/; конвеєрні пристрої /стрічкові, пластинчасті, ланцюгові, скребкові і т.ін./; інші транспортні засоби /пневматичні, гідравлічні і т.д./. Структура транспортного господарства встановлюється при проектуванні нових та реконструкції діючих підприємств. Вона не залишається постійною, а змінюється з розвитком підприємства та впровадженням нової техніки. Вдосконалення міжцехового та внутрішньоцехового транспорту у масовому та велико серійному виробництві здійснюється по лінії комплексної механізації шляхом широкого застосування конвеєрних ліній.

          Базою для визначення обсягу робіт, виконуваних заводським транспортом, служить сумарна величина вантажопотоків або загальний вантажообіг заводу. В а н т а ж о п о т о к о м  називають кількість вантажів /у тонах, кубічних метрах, штуках/, що переміщуються за одиницю часу /годину, добу, місяць, квартал, рік/ у задано напрямі або через певний пункт. Сума всіх вантажопотоків, здійснюваних внутрішньозаводським транспортом, становить в а н т а ж о о б і г заводу.

          Для визначення загального вантажообігу заводу у тонах за рік /добу/ складається шахова відомість /табл..4/. По вертикалі відомості перелічені всі склади та цехи-відправники, а по горизонталі – у тому ж порядку наведені цехи-отримувачі. Кожен цех і склад у табл.. 4 поданий графою та рядком. Підсумок кожної графи показує загальне надходження вантажів у даний цех, а підсумок рядка – величину відправлення вантажів з цього цеху. Сума підсумків граф та рядків за всіма цехами і складами становить величину внутрішньозаводського вантажообігу.