Держава і право стародавнього Сходу. Основні риси старосхідного права

Страницы работы

24 страницы (Word-файл)

Содержание работы

ЛЕКЦІЯ ДРУГА

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ.

1.Загальні закономірності виникнення держави.

2.Регіональні особливості державного розвитку давніх висхідних країн (Єгипет, Міжріччя, Індія, Китай).

3. Функції, форми і механізм давньосхідної держави. Суть деспотії.

4. Основні риси старосхідного права.

І питання.

З курсу теорії держави і права навчаючи знають про існування різних теоретичних концепцій, які по своєму пояснюють феномен виникнення держави.

Всі вони мають сильні та слабкі сторони, але все ж таки, ні одна не дає вичерпну відповідь на дане запитання. Цілком загадково і важко пояснюючою являється проблема, підкреслена шведським правознавцем Е. Аннерсом. Чому люди тисячоліттями жили в умовах додержавного стану суспільства, а потім майже одночасно в різних районах та на великих територіях виникли високорозвинені правові культури з більш досконалим розвитком правової системи (1)?

Але, разом з тим сучасна історико-правова наука з достатньою степеню достовірності пояснює географію перших державно-правових утворень. Це території так званих „річкових цивілізацій” (береги Нілу, Єфрата і Ігра, Інда і Ганга, Хуанхе і Жовтого моря). Тут людина з однієї сторони мала можливість за рахунок поливного землеробства досягнути значної продуктивності праці у виробництві продуктів харчування, що в кінцевому результаті обумовило соціальну нерівність і підірвало родоплеменні відносини. З другої-необхідність будівництва іригаційних споруд та економічний розподіл праці потребували від людей інтенсивного, взаємного співробітництва, що в свою чергу було неможливе без регулювання суспільних відносин, яке забезпечується державною владою.

Механізм виникнення старосхідних держав також ще не вияснений остаточно.

Вчені, на підставі наявних у науковому обороті історичних джерел та сучасних етнографічних моделей виділяють в цьому процесі лише загальні закономірності. В даний час, найкраще нам представлена схема генезису перших державних утворень:

1) „Неолітична революція", тобто перехід людства від присвоєного господарства (охота, собирательство) до виробничого (скотарство, землеробство).

У виді сприятливості природних умов в районах вище вказаних річкових долин, в деяких регіонах Малої та Середньої Азії, Закавказзя такий перехід почав здійснюватися вже в VIII тис. до н.е. Результатом подальшого розвитку виробничих відносин в новій сфері трудової діяльності стала майнова диференціація всередині родової общини, поява нових сімейних кланів і об'єднання останніх в етнічно-соціальні групи (фратрії, племена, союзи племен).

2) „Воєнна демократія(VІ-ІII тис.до н.е.) або формування протодержав.

Перехід від общинного до протодержавного устрою характеризувався ускладненням управлінських структур нових соціальних груп. Замість ватажка і ради старійшин роду з'явилися органи племенного управління:

а) загальні збори мужчин-воїнів, які володіють виборними функціями племені;

б) виборна племенна рада, куди, як правило, входили вожді і старійшини всіх родів, з яких складалося плем'я;

в) виборний воєнний вождь племені.

Подальші ускладнення господарської діяльності (відділ землеробства від скотарства і ремесла) та досконалість системи соціальних зв'язків привело до виділення в особливий тип безпосередньо управлінських функцій, які почали набувати характеру професіональних. Використовуючи традиційний авторитет і комплекс моральних обґрунтувань, який утворився ще при родовому ладі, родоплемена вождитська верхівка, поступово стала присвоювати та закріплювати за собою у постійне користування управлінські посади, які дають владні привілеї (2).

За допомогою владних повноважень, представники родоплеменної знатті створили економічну основу особистої могутності-приватну власність, яка все більше розмежовувалась у соціальному відношенні вільних общинників.

Характерною рисою державно-освітніх процесів Стародавнього Сходу являється об'єднанням в особі воєнного вождя адміністративних, господарських та судових функцій і встановлення його спадкового статусу. Наприклад, у Месопотамії правитель-лугаль очолював будівництво храмів, міст та іригаційних споруд. В Індії раджан мав право карати злочинців та підтримувати тих, кому це було необхідно (3).

3) Еволюція протодержав у держави (IV-I тис. до н.е.).

В радянській історичній науці і юриспруденції класовість генезису держави мала аксіомний характер. Для висновків більшості вчених став визначним тезис Ф. Енгельса про те, що”родовий лад віджив свій вік. Він був взорван розподілом праці та його наслідками, розпадом суспільства на класи. Він був замінений державою" (4).

Не всупереч ролі економічного фактора, і пов'язаного з ним соціального розподілу суспільства у кінцевому складанні державних структур, звернемо увагу на переконливість точки зору сучасної історико-правової науки.

Зараз вчені признають в якості первинних причин вичленення з общинно-родової організації управлінської верхівки та формування самостійного державного апарату;

- екологічне середовище;

- ступень розвитку виробничих сил, які забезпечують виникнення надлишкового продукту; - оптимальний демографічний стан суспільства.

Похожие материалы

Информация о работе