Держава і право стародавнього Сходу. Основні риси старосхідного права, страница 13

У старосхідному праві при визначенні складу злочину враховувалася форма вини у вигляді умисної і необережної дії (характерно для Вавилону). У Індії, крім того, приймалося до уваги незнання закону, крайня необхідність і необхідна оборона. При захисті особистості, дружини чи брахмана вбивство не вважалося злочином.

На основі визначення правових санкцій за злочин був принцип таліона - адекватності покарання за злочин "око за око, зуб за зуб”. Найбільш суворі

покарання передбачалися за державні злочини, до числа яких відносили посягання на владу правителя шляхом змови або заколоту, розголошення державної таємниці. Практично всі державні злочини каралися смертю. Застосовувалася також кругова порука, разом з злочинцем могла бути страчена його сім'я. Згідно реформи Шан Яна (Китай) покаранню підлягали сусіди злочинця по п'ятірці чи десятці сімей.

Виділялися злочини проти особистості, серед яких найбільш тяжким вважалося вбивство. У залежності від соціального стану убитого застосовувалася каральна санкція. За Законами Хамурапі це могла бути страта або штраф на користь родичам убитого. Злочином вважалося також нанесення тілесних пошкоджень, образа особистості.

Серед злочинів проти власності розрізняли крадіжку, грабіж і знищення чужого майна. При каральних санкціях по цих злочинах часто застосовували покалічення. У Єгипті крадіжка худоби тягла за собою відрізання руки, храмового майна - зувічення і рабство, крадіжка у гробницях - відрізання вух, носа, посаження на кіл.

Деякі види діяльності розглядалися як злочини в окремих державах. Так, у Індії покаранню підлягав той, який видавав себе за представника більш високої варни. У Єгипті тяжким злочином вважалося умисне вбивство священної тварини (ібіса, кішки, сови), викидання сміття у Ніл, поховання у закритій зоні.

6. Судовий процес.

Виробництво по судовим справам починалося як з ініціативи потерпілого, так і з ініціативи державних органів. Державні чиновники здійснювали досудовий розшук і затримання злочинця, збирали свідчення і застосовували міри до визнання злочинцем своєї вини. В усіх країнах Стародавнього Сходу судовий процес носив обвинувально-состязательний характер. Широко були розповсюдженні клятви сторін як у кримінальних справах, так і при майнових спорах. Застосовувався і так званий "божий суд". Вироки, як правило були немотивовані.

Таким чином сутність і призначення права країн Стародавнього Сходу визначалися функціями їхніх державних систем. Регулювання правовідносин і захист прав особистості здійснювалася у відповідності з історичним типом держави і досягнутим рівнем розвиненості державно-правових інститутів.

Зноски та примітки:

1. Аннерс З.-Указ. Соч.-С. 20-21.

2. История государства и права зарубежных стран. - Ч.І // Под ред. Крашенинникова Н.А. и Жидкова О.А.-С. 8.

3. Страхов Н.-Указ. Соч.-С.5.

4. Знгельс Ф. Происхождение государства, семьи и частной собственности // Маркс К., Знгельс Ф.-Сбор. соч.-Т. 21-С. 169.

5. История государства и права зарубежных стран. 4.1 / Под ред. О.А. Жидкова й Н.А. Крашенинниковой-С. 8.

6. Черниловский З.-Указ. Соч.-С. 15.

7. Каутский К. Материалистическое понимание истории. // Соч. В III т.-М., 1931. -Т. П.-С. 77.

8. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1 .-С. 10.

9. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права.-Т.І.-С. 19.

10. Неру Д. Взгляд на всемирную историю. В 3 т.-М., 1981.-Т.1.-С. 56.

11. Рабовладельческое й феодальное государство и право стран Азии и Африки.- С. 72.

12. Неру Д.-Указ. Соч.-С. 58.

13 Неру Д.-Указ. Соч.-С. 59.

14. История государства и права зарубежных стран. / Под ред. О.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой-С. 42,

15. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права.-Т. 1 .-С. 46, 48.

16. Всеобщая история государства и права. / Под ред. К. БатьІра.-С. 39.

17. Страхов Н.-Указ. Соч.-С. 9.

18. Там само.-С. 15.

19. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права.-Т. 1 .-С. 16.

20. Там само.-С. 18.

21. Там само.-С. 46.

22. Там само. - С. 48.