Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 6

а) за перші 10 діб після аварії

де А_t – коефіцієнт накопичення дози, що визначається за t_п (розрахункове); t_k = 10 діб;

б) за перший рік після аварії

де Д^Т_1рік – доза опромінення за перший рік на відкритій місцевості, Гр;

розрахункові прогнозовані дози Д_пр  порівнюються з дозовими критеріями Д^Т_1рік, їх співвідношення є підставою для прийняття рішення про заходи захисту населення.

Третій етап – висновки, в яких на підставі аналізу отриманих результатів та зіставлення їх з допустимими нормами зазначаються:

а) загальна оцінка РО, що містить характеристики зони РЗ, де може опинитися (опинився) об’єкт (населений пункт); час початку РЗ на території об’єкта, рівень радіації і доза одноразового опромінення на території об’єкта та їх небезпека для населення;

б) рішення (рекомендації) щодо проведення першочергових захисних заходів із зазначенням та обґрунтуванням порядку їх проведення ("негайно" або "можна відкласти", або "не проводити");

в) рішення (рекомендації) щодо проведення додаткових захисних заходів з обґрунтуванням їх необхідності.

Радіаційна безпека населення при аварії на АЕС забезпечується введенням в дію спеціального "Плану захисту населення" (аналогічний план існує і для персоналу). План складається із двох розділів: у першому наводяться дані для виконання розрахунків, у другому – перелік основних заходів щодо захисту населення.

Оскільки РО на кожній фазі розвитку аварії буде різноманітною, то потрібні й відповідні заходи для захисту населення. Тому передбачаються три етапи реалізації "Плану захисту населення", що залежать від часу і термінів їх упровадження.

Перший етап запроваджується на ранній фазі розвитку аварії протягом декількох годин з моменту її виникнення, але в термін не більше ніж  24 години. Задача цього етапу – виявлення та екстрена оцінка РО і масштабу аварії з метою визначення та проведення першочергових захисних заходів.

Другий етап виконується на середній фазі аварії протягом кількох діб з моменту припинення викиду (викидів), але в термін не більше за 7 діб. Задача цього етапу – повне виявлення та оцінка РО з метою визначення регіонів з різними ступенями РЗ (зон відчуження, відселення і жорсткого контролю) і проведення в них додаткових заходів для захисту населення.

Третій етап повинен здійснюватися частково на середній та в основному на пізній фазах аварії протягом тривалого строку, що обчислюється роками. Завдання цього етапу – постійний контроль РО в регіонах (зонах) РЗ з метою забезпечення вжитих заходів захисту, а в подальшому – часткове або повне скасування цих заходів.

Характеристика осередків ураження при аваріях на ХНО. Під час аварій на ОГД, що мають НХР (руйнування вмистищ, розрив трубопроводів, перекидання залізничних цистерн тощо), відбувається викид (розлив) цих речовин у довкілля, тобто відбувається його хімічне зараження. У момент викиду (розливу) НХР створюється первинна хмара зараженого повітря, а потім при їх випаровуванні – вторинна, яка осідає на поверхню землі та інші об’єкти. Ці хмари утворюють зону ХЗ та осередки хімічного враження. Первинна хмара – це хмара зараженого повітря, яка утворюється внаслідок миттєвого (1…3 хв) переходу в атмосферу частини НХР з умістища при його руйнуванні. Вторинна хмара – це хмара зараженого повітря, яка утворюється внаслідок випаровування розлитих НХР з поверхні ділянки розливу. Зона ХЗ – це територія, заражена НХР (БОР) у небезпечних межах. У зону входять ділянка розливу (викиду) НХР або район застосування хімічної зброї і територія, де розповсюдились пари НХР або БОР з уражаючими концентраціями.

Рис. 3.2. Схема зони хімічного зараження та осередку хімічного ураження:

а – при застосуванні БОР: З1 – зона зараження; Д – довжина; Г – глибина; У1, У2 – осередки ураження; б – при розливі НХР: З2 – зона зараження; Г – глибина; Ш – ширина; У3, У4 – осередки ураження; О – об’єкт; Р – місце розливу НХР; ЗОР – район застосування хімічної зброї.