Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 19

Осередок біологічного враження та основи його прогнозування. Для визначення характеристик осередку біологічного враження застосовується епідемічний метод прогнозування епідемічних процесів. Він містить сукупність методичних прийомів, що базуються на аналізі особливостей роз­поділу захворювань людей у просторі і за часом для виявлення причин, умов (факторів ризику) та механізму формування захворювання. Метою аналізу є обґрунтування заходів щодо профілактики захворювань та оцінка їх ефективності. Струк­тура епідемічного методу наведена в табл.3.8.

При використанні аналітичних епідемічних методів здійснюється логічне моделювання – сприймання меха­нізму розвитку епідемічного процесу, який узгоджується з фактичними матеріалами його прояву:

ретроспективного епідемічного аналізу (аналіз рівня, структури і динаміки інфекційних захворювань, що забез­печує вирішення задач епідемічної діагностики з метою перс­пективного планування протиепідемічних заходів);

аналізу багатолітньої динаміки захворювань сукупного населення (визначення тенденції захворюваності року, що ана­лізується за середньорічними показниками, і виявлення при­чин та умов, які визначають багаторічну динаміку);

аналізу річної динаміки захворювань населення (визна­чення частки цілорічних, сезонних та осередкових захворювань у загальнорічному підсумку; виявлення причин і умов, що виз­начають особливості річної динаміки захворюваності).

На основі аналізу сукупних результатів епідемічного мето­ду прогнозування обґрунтовується, коли, де, серед яких груп населення необхідно проводити протиепідемічні заходи, що спрямовані на запобігання і пониження інфекційної захворюваності. Результатом ретроспективного епідемічного аналізу з математичним моделю­ванням повинно бути обґрунтування не тільки ефективних, але також найбільш рентабельних заходів.

Аналіз епізоотичного процесу. Під епізоотичним прогнозом розуміють наукове передба­чення можливих змін обстановки інфекційних захворювань тварин на певній території, що базується на систематичному вивченні та аналізі динаміки різноманітних факторів, які роблять вплив на розвиток і спад епізоотичного процесу.

Завдання епізоотичного прогнозу – встановлення можли­вості і строків виникнення інфекційних захворювань серед тварин, передбачення інтенсивності розвитку епізоотичного процесу і віро­гідності занесення збудників хвороб з небезпечних районів та інших держав.

Епізоотичну обстановку в районі (області, місті) характе­ризує сукупність інфекційних хвороб, які зареєстровані на цих територіях за визначений період часу, їх повторюваність, міс­ця виникнення та питома вага кожної хвороби із загальної захворюваності тварин. При необхідності проводиться пог­либлене вивчення епізоотичного стану території за окремими хворобами методом аналізу і систематизації наступних показ­ників: широти розповсюдження хвороби (шляхом обліку числа неблагонадійних пунктів даної хвороби і картографічного ана­лізу їх територіального розташування); коефіцієнта осередку; ураження окремих видів тварин (структура захворюва­ності); індексу і картограми захворюваності тварин; смертності тварин; сезонності динаміки захворюваності тварин; впливу вакцинації на рівень захворюваності тварин; впливу природно-географічних, господарських і ветеринарно-санітарних факторів на інтенсивність епізоотичного процесу і територіальне розповсюдження хвороби; епізоотичного районування території.