Постійно спостерігається неузгодженість наявних нормативних документів, коли вони мають протиріччя на міжгалузевому та структурному рівнях, тобто нормативні документи нижчого порядку не відповідають документам вищого рівня або не формалізований процес взаємодії при виконанні однотипних дій різними суб’єктами права.
Ще однією особливістю понятійного плану є відсутність у нормативних актах чіткого поділу між запобіганням НС, реагуванням на них та ліквідацією їх наслідків. Очевидно, що зазначені завдання тісно пов’язані, але водночас це різні завдання, які мають свої особливості, і їхній жорсткий зв’язок, як це передбачено практично всіма законодавчими й нормативними актами, лише ускладнює роботу з аналізу сучасного стану і розробки пропозицій на майбутнє задля вдосконалювання системи реагування на надзвичайні ситуації.
Постійне врахування в нормативних актах тільки відомчих інтересів приводить до певної хаотичності розвитку нормативно-правової бази в цілому, оскільки він відбувається практично без належного логічного обґрунтування. У результаті – нормативно-правова база питань реагування на НС не взаємоузгоджена, існують питання, які повністю не регулюються, і водночас у певних сферах перетинаються інтереси кількох органів виконавчої влади, що в кінцевому результаті також призводить до дерегуляції. Сьогодні нормативно-правові вимоги тут не уніфіковані, тому "розмита" відповідальність за проведення чи не проведення встановлених заходів із запобігання та реагування на НС.
Таким чином, сформована нормативно-правова база з питань безпеки населення у НС є результатом складних процесів у суспільстві та довкіллі. У різноманітних законодавчих і нормативних актах, що її складають, відсутні явні протиріччя, які могли б призвести до нездатності державної системи в цілому виконати свої завдання в цій галузі. Водночас певна складність полягає в тому, що змішання завдань і неоднозначної у визначенні функцій системи реагування призводять до зниження відповідальності й очевидного дефіциту повноважень та ресурсів, "розпилення" і відвертання уваги керівників системи реагування від головного їхнього завдання - створення мобільної, добре керованої системи, спроможної оперативно розгорнутися, щойно з'являться ознаки загрози або настання НС, та ефективно їй протистояти з метою швидкого повернення ситуації в контрольований стан, тим самим обмеживши наслідки НС для населення, природи і власності.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Назвати основні законодавчі акти з цивільної оборони України.
2. Назвати основні акти Кабінету Міністрів України з питань НС,
3. Назвати основні групи законодавчих актів у галузі НС за об’єктами регулювання.
4. Перелічити законодавчі акти в Україні що стосуються питань з НС.
5. Визначити основні недоліки існуючої нормативно-правової бази в Україні з питань НС.
6. Навести основи побудови системи підзаконних актів регулювання техногенної та природної безпеки.
7. Назвати базові документи забезпечення реалізації державної політики у середи запобігання та реагування на НС.
післямова
Розвиток цивілізації, суспільства тісно пов’язаний з розвитком техногенної сфери. З часом масштаби і темпи розвитку накладають свій відбиток на загальний баланс природного потенціалу і реакція природних факторів на це вторгнення набуває все відчутніших для людства наслідків, особливо у випадках, коли відбувається резонанс спільної дії природних і техногенних чинників. Тут проявляється суперечність між розвитком суспільства та природою.
Катастрофи і людина... Це протистояння триває всю історію людства і в найближчому майбутньому усунути його не вдасться. Однак у багатьох державах світу вже давно на це не покладаються, а вживають дієвих заходів для того, щоб якщо й не перемогти в зазначеному протистоянні, то хоча б мати найменші втрати.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.