Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 34

Аналогічно побудована система підзаконних документів, які, по суті, в одному випадку розкривають поло­ження та механізм дії існуючих законодавчих актів, а в другому — впорядковують взаємовідносини, які ще не врегульовані законами. До найбільш важливих нормативних документів та­кого плану належать наступні акти Кабінету Міністрів України, що прямо регулюють систему забезпечення тех­ногенної та природної безпеки: "Положення про Єдину державну систему запобігання та реагування на НС техногенного та при­родного характеру", "Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій", "Положення про Цивільну оборону Ук­раїни", "Основні засади створення в Ук­раїні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді Єди­ної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характе­ру", "Порядок використання коштів при запобіганні і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків", "Положення про Державну комісію з питань техно­генно-екологічної безпеки та надзви­чайних ситуацій", "Положення про дер­жавний моніторинг навколишнього природного середовища", "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях", "Положення про Дер­жавну гірничорятувальну службу у вугільній промисловості", "Положення про надзвичайну протиепізоотичну комісію", "Положення про Державну службу медицини катастроф", "Поло­ження про національну систему сейсмічних спостережень та підви­щення безпеки проживання населен­ня в сейсмонебезпечних регіонах" та деякі інші.

Крім того, окремі НС чи загострення несприятливої техногенної та природної обстановки регулювались і регулюються окре­мими Постановами Кабінету Міністрів України, наприклад "Про причини аварії на головній насосній станції Диканівських очисних споруд м. Хар­кова, ліквідацію її наслідків і заходи щодо забезпечення безаварійної ро­боти підприємств", "Про невідкладні комплексні заходи щодо безаварійно­го пропуску льодоходу, повені та до­щових паводків у весняний період 1996 року", "Про причини аварії на міському транспорті у м. Дніпродзержинську та заходи щодо забезпечен­ня безпечної роботи міського паса­жирського транспорту в Україні", "Про комплексні заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Волинській області" тощо.

Дуже важливими регулюючими нормативними документами в сфері, що розглядається, є "Положення про міністерства та інші центральні орга­ни виконавчої влади". У цих докумен­тах чітко визначається сфера компе­тенції кожного окремого відомства в забезпеченні техногенної і природної безпеки з погляду прав, обов’язків та відповідальності. Найважливішими з-поміж них є положення, які регулю­ють діяльність основних суб’єктів ви­конавчої влади в галузі реагування на НС різного характе­ру. Зокрема, це "Положення про Міністерство України з питань надзви­чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофи", "Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", "Положення про Міністерство охорони здоров’я Ук­раїни", "Положення про Міністерство агропромислового комплексу України", "Положення про Міністерство проми­слової політики", "Положення про Міністерство транспорту України", "По­ложення про Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України", "Положення про Державний комітет України з водного господарства, "Положення про Дер­жавний комітет України з геології і використання надр", "Положення про Державний комітет України з гідроме­теорології", "Положення про Держав­ний комітет лісового господарства Ук­раїни" та інші.