Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 18

3. За значеннями величини d, уклону селевого осередку a і площі водозбору F за допомогою номограм визначаються витрати Q_кр (м³/с), який формує сель кри­тична інтенсивність утворення стоку q_кр (мм/хв), час включення водозбору в процес водовіддачі Т_в (хв) і критична висота шару опадів Н_ш.кр.(мм)

де Н_п  – висота прогнозованого шару, м; Н_о –  висота шару початкових утрат, м.

4. На координатному полі Т і Н номограми визначають місце точки, що відповідає прогнозу трива­лості Т_п і шару виникнення стоку опадів Н_ш. Якщо Н_ш > Н_кр і точка (Т_п і Н_о) лежить праворуч від прямої q_кр для даного водозбору, то видається прогноз "селева небезпека".

Для селів змішаного виникнення (дощі і весіннє снігота­нення) селенебезпечною ознакою є велика щільність сніж­ного покриву протягом кількох днів при стійкій високій темпе­ратурі повітря, особливо якщо за синоптичною ситуацією в ці періоди очікуються дощі та грози.

Додатковими гідрологічними ознаками наступу селевої небезпеки є різке збільшення глибин, а також збільшення кала мутності гірських річок.

Максимальні витрати паводка, що виникає при висоті ша­ру опадів заданої забезпеченості, визначаються за формулою

де H_j% – максимальний добовий шар опадів 1%-ї забезпеченості, мм, який отримують від ближньої метеостанції; F – площа водозбору, км², що визначається за допомогою карти; k_с – коефіцієнт шару виникнення стоку; l_р%– перехідний коефіцієнт від шарів дощового стоку 1%-ї забезпеченості до шарів дощового стоку другої вірогідності.

Для якісного прогнозування масштабів селевих осередків небезпеки необхідно проводити систематизацію та аналіз даних щодо наслідків усіх селів, які мали місце в регіоні (на певній території).

Осередки враження при зсувах. Для прогнозування параметрів зсувних процесів необхід­ні ретельні інженерні, геологічні і гідрологічні дослідження. Для оцінки виникнення зсувів необхідно враховувати наступні умови: наявність схилу та достатньої маси скельних порід, яка має тангенціальний напрямок до поверхні. На сьогодні існує декілька методів прогнозу зсувів: довго­строковий (на роки), короткостроковий (на місяці, тижні) і терміновий (на години, хвилини).

Для здійснення довгострокового прогнозу викорис­товується метод ритмічності, який базується на врахуванні кількості опадів та інших метеорологічних елементів. Короткостроковий і терміновий прогнози базуються на вико­ристанні геодинамічних вимірів і побудови на їх основі прогнозної моделі зсувного процесу методом регресивного аналізу, при цьому враховується стійкість схилу, яка визначається відношенням сил утримання і сил зсуву.

Осередки враження від дій ураганів, бурі, смерчів. На основі інформації про виникнен­ня, розвиток і переміщення урагану або бурі гідрометцентрами прогнозуються можливий нап­рямок переміщення урагану (бурі), вірогідна потужність і час підходу до певних районів. Дані про швидкість або силу вітру дозволяють завчасно оцінити ступінь руйнування будинків, споруд, інженерних комуні­кацій та масштаби осередків ураження.

На сьогодні конкретних методів прогнозування часу і місця виникнення смерчів, а також їх параметрів не існує, важке також точне прогнозування напряму їх переміщення. Попередження про виникнення смерчів, напрямки їх перемі­щення та характеристики готується структурними підрозділами Гідрометцентру України. У разі загрози виникнення смерчів прогностичний центр (обласні гідрометеорологічні обсерваторії, гідрометео­бюро та авіаметеорологічні станції) після підготовки попе­редження про виникнення стихійного явища повідомляє його зміст органам виконавчої влади відповідної території та управлінням з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення для вжиття необхідних заходів щодо зменшення можливих утрат і збитків.