Інтенсивність землетрусу, крім магнітуди i відстані, залежить від глибини осередку землетрусу, якості будівель та ґрунтових умов. Однак, якщо усунути відмінності в ґрунті, співвідношення між магнітудою за Ріхтером та максимальною інтенсивністю за шкалою MSK-64 буде приблизно таким, яку табл.3.4.
Умовно землетруси розподіляють на чотири ступені:
слабкі (I–IV бали) – невеликі поштовхи, легке тремтіння предметів, скла;
сильні (V–VII балів) – сильні поштовхи, легкі пошкодження кам’яних будівель, при довгій тривалості – руйнування окремих видів споруд;
руйнівні (VIII–X балів) – дуже сильні поштовхи, сильні пошкодження та руйнування кам’яних будівель, повне руйнування всіх видів споруд;
катастрофічні (XI–XII балів) – дуже сильні нищівні поштовхи, повне руйнування всіх видів будівель, споруд.
Широкі тріщини на поверхні землі, зсуви, обвали, змінюється рельєф місцевості.
Таблиця.3.4 Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу за Шкалою МSK – 64 |
||||
Характеристика будівель і споруд |
Руйнування, бали |
|||
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
Будівлі з легким металевим каркасом і безкаркасної конструкції |
IV–VII |
VII–VIII |
VIII–IX |
IX–XII |
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін покрівлі |
VI–VII |
VII–VIII |
VIII–IX |
IX–X |
Будівлі із збірного залізобетону |
VI–VII |
VII–VIII |
— |
VIII–XI |
Цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні одно- і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів |
VI–VII |
VII–VIII |
VII–IX |
IX–XI |
Те саме, з перекриттям (покриттям) із дерев’яних елементів одно- і багатоповерхові |
VI |
VI–VII |
VII–VIII |
Більше VIII |
Цегляні малоповерхові будівлі |
VI |
VI–VII |
VII–VIII |
VIII–IX |
Складські цегляні будівлі |
V–VI |
VI–VIII |
VIII–IX |
IX–X |
Осередок ураження при землетрусі охоплює значну територію, на якій виникають пожежі, руйнуються ОГД, комунально-енергетичні мережі, мости, шляхи. Ступінь руйнування будівель та споруд при землетрусах наведений в табл.3.4. Проблема захисту від землетрусів є дуже важливою. У ній необхідно розрізняти дві групи антисейсмічних заходів: попереджувальні, що здійснюються до можливого початку землетрусу, та заходи, що виконуються безпосередньо перед, під час та після землетрусу, тобто дії у НС.
До першої групи належить вивчення природи землетрусів, розкриття її механізму, ідентифікація провісників, розробка методів прогнозу та ін.
На підставі досліджень природи землетрусів розробляються методи запобігання та прогнозу цього небезпечного явища. Так, місця розташування населених пунктів та підприємств повинні вибиратися з урахуванням сейсмостійкості району. Якщо будівництво все ж таки доводиться вести в сейсмонебезпечних районах, то воно має бути сейсмостійким або антисейсмічним. Вимоги до об’єктів, що будуються в сейсмонебезпечних районах, установлюються "Будівельними нормами і правилами" та іншими документами.
Осередок ураження при повені – це територія, в межах якої відбулося тимчасове затоплення місцевості, що супроводилося загибеллю людей і тварин, утратами врожаю сільськогосподарських культур та інших матеріальних цінностей. При повені спостерігаються руйнування будівель, споруд, шляхів, мостів, комунально-енергетичних мереж. Під час затоплення підвальних приміщень та перших поверхів будівель виходять з ладу устаткування, агрегати, майно. Але найбільших збитків зазнає сільське господарство. Масштаби повені залежать від висоти та тривалості небезпечних рівнів води, характеру розливу річок, злив, інтенсивності танення снігу та ін. За величинами масштабів та збитків повені розподіляють на чотири категорії:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.