Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 24

На виникнення та розповсюдження пожеж впливають: вогнестійкість будівель та споруд, пожежна небезпека виробництва, щільність забудови, метеоумови, а також величина світлового імпульсу І_СВmax, величина надмірного тиску у фронті ударної хвилі DР_{ф max}, щільність забудови Щ, ступінь вогнестійкості споруд С_в.сп, %, категорія пожежної небезпеки виробництва А ... Д, метеоумови Н_сер, V_сер та ін.

Ці фактори та інші необхідні дані для оцінки пожежної обстановки визначаються за допомогою таблиць і спеціальних розрахункових лінійок ЦО. Вихідними даними при цьому є наступні характеристики: потужність q та вид ЯВ (повітряний або наземний); відстань ОГД від (до) центра (епіцентру) ЯВ – R.

Ступінь вогнестійкості будівель (споруд) визначається за допомогою спеціальних таблиць на основі вивчення їх характеристик (матеріал, конструкція) і межі стійкості окремих елементів споруди.

Категорія пожежної безпеки виробництва також визначається за допомогою відповідних таблиць на основі вивчення характеру технологічного процесу та матеріалів, що вживаються. Метеоумови визначаються за допомогою таблиць, графіків та даних метеостанції. Руйнування будівель та споруд від ударної хвилі сприяє розвитку пожеж, оскільки при руйнуванні будівель унаслідок достатнього притоку повітря до осередків займання вогонь швидко розповсюджується.

Прогнозування ПО при ядерному вибуху здійснюється з метою оцінки і підвищення протипожежної стійкості об’єкта. Умовно весь процес оцінки ПО за методом прогнозу розділяють на три етапи. На першому етапі оцінюється можливість виникнення і розвитку пожеж залежно від величини І_СВ і характеру забудови (тобто щільності забудови Щ, %). На другому етапі оцінюється можливість швидкого розповсюдження вогню (пожежі) залежно від величини DР_ф та щільності забудови. На третьому етапі за даними першого та другого етапів здійснюється загальна оцінка можливої пожежної обстановки, її аналіз та надаються необхідні пропозиції.

При цьому на всіх етапах послідовно визначається можлива пожежна обстановка на перші 30 хвилин і за 1–2 години після того, як розпочалася пожежа (ядерний вибух), а також швидкість розповсюдження вогню і небезпека виникнення вогневого шторму.

Вогневий шторм – це особливий вид суцільної пожежі на значній території (1,5...2,0 км²). Стовп вогню підіймається на висоту близько 5 км, виникає ураганний вітер, що має напрямок до центра пожежі.

Проникна радіація. Ядерний вибух супроводжується сильним іонізуючим випромінюванням. ІВ розподіляють на початкове та остаточне. Початкове випромінювання спостерігається протягом 10...15 с з моменту вибуху, воно складається з g-променів, потоку нейтронів, а також a- та b-частинок, що мають малу довжину вільного пробігу, тому їх вплив, як правило, не враховується. Основним джерелом остаточного випромінювання є радіоактивні уламки поділу, які знаходяться в радіоактивній хмарі та випадають на землю за її рухом. РЗ по сліду руху хмари поширюватиметься на сотні кілометрів від місця вибуху. Внаслідок великої проникної здатності g- промені та нейтрони (_on¢) уражають людей на значних відстанях і через захисні товщі, проникають крізь тканини організму, органи дихання та з їжею. Біологічну дію ПР оцінюють дозою опромінення. Проникна радіація – це g- та _on¢- випромінювання із зони ядерного вибуху. Джерелами ПР є ланцюгова реакція та розпад радіоактивних продуктів, які утворюються внаслідок ядерної реакції. Час дії ПР залежить від потужності боєприпасу і складає 15...25 с з моменту вибуху. Основним параметром, що характеризує вражаючу дію ПР, як і при аварії на АЕС, є доза опромінення. Залежно від дози опромінення, що отримана організмом людини, розрізняють чотири ступені променевої хвороби (див. табл.3.1). Захистом від ПР є перешкоди та сховища з різних матеріалів, які ослаблюють потік g-квантів та нейтронів. Для сховищ цивільної оборони розрахунковим уражаючим фактором є початкове ядерне випромінювання, що за своєю інтенсивністю значно перевищує остаточне. Ступінь ослаблення залежить від властивостей матеріалів та товщини їх захисного шару.