Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 11

1) визначення ступеня вогнестійкості будинків, споруд;

2) визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;

3) визначення розміру пального навантаження mп.н, кг/м2 :

а) для матеріалів, що горять у твердому стані,

,

де М – сумарна маса горючих матеріалів (тих, що використовуються у виробництві, і тих, що входять до складу конструктивних елементів споруд), кг; Fc – площа приміщення (споруди), м2;

б) для пальної рідини

,

де М – маса горючих матеріалів, кг; Fр – площа розливу пальної рідини, м2. При вільному розливі

,

де r – густина пальної рідини; – товщина шару пальної рідини, береться 3 мм для рідких нафтопродуктів.

Якщо FP ³ FC, то за площу розливу береться площу приміщення FС:

;

в) при спільному горінні ТГМ і пальної рідини  пальне навантаження пальної рідини  перераховується в пальне навантаження в умовній деревині mум і для наступних розрахунків як загальна величина пального навантаження використовується значення

mп.н.заг = mп.н.тгм + mум,

де mП.Н.ТГМ – величина пального навантаження для ТГМ; mУМ – величина пального навантаження в умовній деревині.

Величина пального навантаження в умовній деревині – це маса деревини, еквівалентна за кількістю теплової енергії фактичному пальному матеріалу. Дана величина знаходиться за співвідношенням

 
      

де mП.Н.П.Р  – пальне навантаження пальної рідини, кг/м2; QДР, QП.Р – теплотворна здатність відповідно деревини та пальної рідини, кДж/кг; для бензину mум = 3mП.Н.П.Р, для гасу mум = 3,14mП.Н.П.Р.

У випадку одночасного горіння різних матері­алів масова швидкість вигоряння визначається як середнє арифметичне:

 кг/(м2 ×хв),

де n – кількість видів матеріалів, що вигорають.

Визначення температури полум’я Тпл горючих матеріалів виконується за відповідними таблицями.

Визначення часу з моменту загоряння до повного охоплення вогнем примі­щення здійснюється за наведеною нижче послідовністю:

1) для матеріалів у твердому стані даний параметр визначається за формулою

 с,

де L – довжина приміщення, м; Vп – швидкість поширення полум’я, м/с; для матеріалів, що згорають у твердому стані, м/с; для пальних рідин (крім бензину) м/с, для бензину Vп = 2,5 м/с;

2) час з моменту загоряння до повного охоплення вогнем при вільному розливі пальної рідини, коли FP < FC ,

 
 
 
;

при розливі пальної рідини  по всій площі приміщення

 с,

де r – густина пальної рідини, кг/м3; М – маса пальної рідини, кг; d – товщина шару пальної рідини, м;

3) при спільному горінні ТГМ і пальної рідини  за тривалість 1-ї фази береться менша з двох величин (або tП.ТГМ, або tП.П.Р).

Визначення тривалості пожежі при горінні ТГМ чи пальної рідини  здійснюється за фор­мулою

,

де mП.Н – величина пального навантаження, кг/м2; VМ – масова швидкість вигоряння матеріалу, кг/(м2.хв); tПОЖ – тривалість пожежі, хв.

При спільному горінні ТГМ і пальної рідини  тривалість пожежі визначається за формулою

,

де – загальна величина пального навантаження; – середньомасова швидкість вигоряння матеріалів.

Середньооб’ємна температура в приміщенні для матеріалів, що згорають у твердому стані,

 
 оС.

У випадку завалювання будівлі до закінчення вигоряння всього горючого матеріалу при розрахунках Тзв. враховується тільки та частина пального навантаження, що вигоріла:

,        ,

де  – маса пального навантаження, що вигоріла, кг/м2; mпн – величина пального навантаження, визначена на початок пожежі, кг/м2; tзв – тривалість пожежі, год;  – час, що минув з початку загорання до початку завалювання будівельних конструкцій, год; – тривалість I фази, г; – межа вогнестійкості будівельних конструкцій, год;

Визначення температури поверхні стін із внутрішньої сторони приміщення, будівлі виконується за формулою

ТС.Б = 133,14 + 440,31.lg(tПОЖ) оС.