Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 11

1) визначення ступеня вогнестійкості будинків, споруд;

2) визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;

3) визначення розміру пального навантаження m_п.н, кг/м² :

а) для матеріалів, що горять у твердому стані,

,

де М – сумарна маса горючих матеріалів (тих, що використовуються у виробництві, і тих, що входять до складу конструктивних елементів споруд), кг; F_c – площа приміщення (споруди), м²;

б) для пальної рідини

,

де М – маса горючих матеріалів, кг; F_р – площа розливу пальної рідини, м². При вільному розливі

,

де r – густина пальної рідини; – товщина шару пальної рідини, береться 3 мм для рідких нафтопродуктів.

Якщо F_P ³ F_C, то за площу розливу береться площу приміщення F_С:

;

в) при спільному горінні ТГМ і пальної рідини  пальне навантаження пальної рідини  перераховується в пальне навантаження в умовній деревині m_ум і для наступних розрахунків як загальна величина пального навантаження використовується значення

m_п.н.заг = m_п.н.тгм + m_ум,

де m_П.Н.ТГМ – величина пального навантаження для ТГМ; m_УМ – величина пального навантаження в умовній деревині.

Величина пального навантаження в умовній деревині – це маса деревини, еквівалентна за кількістю теплової енергії фактичному пальному матеріалу. Дана величина знаходиться за співвідношенням

      

де m_П.Н.П.Р  – пальне навантаження пальної рідини, кг/м²; Q_ДР, Q_П.Р – теплотворна здатність відповідно деревини та пальної рідини, кДж/кг; для бензину m_ум = 3m_П.Н.П.Р, для гасу m_ум = 3,14m_П.Н.П.Р.

У випадку одночасного горіння різних матері­алів масова швидкість вигоряння визначається як середнє арифметичне:

 кг/(м² ×хв),

де n – кількість видів матеріалів, що вигорають.

Визначення температури полум’я Т_пл горючих матеріалів виконується за відповідними таблицями.

Визначення часу з моменту загоряння до повного охоплення вогнем примі­щення здійснюється за наведеною нижче послідовністю:

1) для матеріалів у твердому стані даний параметр визначається за формулою

 с,

де L – довжина приміщення, м; V_п – швидкість поширення полум’я, м/с; для матеріалів, що згорають у твердому стані, м/с; для пальних рідин (крім бензину) м/с, для бензину V_п = 2,5 м/с;

2) час з моменту загоряння до повного охоплення вогнем при вільному розливі пальної рідини, коли F_P < F_C ,

;

при розливі пальної рідини  по всій площі приміщення

 с,

де r – густина пальної рідини, кг/м³; М – маса пальної рідини, кг; d – товщина шару пальної рідини, м;

3) при спільному горінні ТГМ і пальної рідини  за тривалість 1-ї фази береться менша з двох величин (або t_П.ТГМ, або t_П.П.Р).

Визначення тривалості пожежі при горінні ТГМ чи пальної рідини  здійснюється за фор­мулою

,

де m_П.Н – величина пального навантаження, кг/м²; V_М – масова швидкість вигоряння матеріалу, кг/(м^2.хв); t_ПОЖ – тривалість пожежі, хв.

При спільному горінні ТГМ і пальної рідини  тривалість пожежі визначається за формулою

,

де – загальна величина пального навантаження; – середньомасова швидкість вигоряння матеріалів.

Середньооб’ємна температура в приміщенні для матеріалів, що згорають у твердому стані,

 ^оС.

У випадку завалювання будівлі до закінчення вигоряння всього горючого матеріалу при розрахунках Т_зв. враховується тільки та частина пального навантаження, що вигоріла:

,        ,

де  – маса пального навантаження, що вигоріла, кг/м²; m_пн – величина пального навантаження, визначена на початок пожежі, кг/м²; t_зв – тривалість пожежі, год;  – час, що минув з початку загорання до початку завалювання будівельних конструкцій, год; – тривалість I фази, г; – межа вогнестійкості будівельних конструкцій, год;

Визначення температури поверхні стін із внутрішньої сторони приміщення, будівлі виконується за формулою

Т_С.Б = 133,14 + 440,31^.lg(t_ПОЖ) ^оС.