Статистичні дані засвідчують різноманітні способи застосування бактеріальних рецептур. Спрацював снаряд, бомба, начинені біологічною рецептурою, – точкова зона ураження; завдані удари по кількох населених пунктах – багатоточкова. Пролетів літак і по маршруту викинув біологічну рецептуру – лінійна зона враження. Великі зони враження дає викид у повітря біологічної рецептури, тобто створення біологічної хмари, яка потоками вітру розноситься і забруднює великі території.
Біологічна зброя, як жоден інший вид зброї, дає можливість великого маневру. Коли ставиться мета зробити населення неспроможним до захисту і в міру одужання використовувати його як робочу силу, застосовуються одні види збудників. Для зниження продуктивності потужних економічних районів або дієздатності військових баз використовуються інші, які довго живуть у навколишньому середовищі, створюючи довготривалу небезпеку зараження, з розрахунком, що, коли супротивник досягне штучно створеного осередку, місцева влада та населення локалізують і, можливо, ліквідують його.
Після підписання Конвенції 1972 р. малоймовірно, щоб будь-яка країна ризикнула піти проти міжнародної громадської думки і застосувала бактеріологічну зброю у військових операціях. У сучасному криміногенному світі небезпеку можуть створювати терористичні групи, які зневажають міжнародні закони, соціальні мораль і думку, можуть піти на диверсію. Ось чому МНС і МОЗ мають бути постійно готовими до проведення протиепідемічних заходів у згаданих ситуаціях.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Охарактеризувати осередки ураження при НС техногенного походження.
2. Охарактеризувати осередки ураження при НС природного походження.
3. Охарактеризувати осередки ураження при НС воєнного походження.
4. Визначити вражаючі фактори ядерного вибуху, дати їх характеристику.
5. Охарактеризувати рівні дії ударної хвилі на будівлі та споруди.
6. Який негативний вплив на людину та господарські об’єкти має світлове випромінювання ядерного вибуху.
7. Від чого залежить ступінь та форма променевих вражень.
8. Чому виникає радіоактивне зараження місцевості. Перелічити основні одиниці вимірювання радіоактивного зараження.
9. Навести класифікацію хімічної зброї.
10. Охарактеризувати осередок хімічного зараження.
11. Охарактеризувати осередок біологічного враження.
12. Визначити зони безпеки навколо АЕС.
13. Навести залежність тяжкості ГПХ від дози опромінення.
14. Охарактеризувати зони можливого РЗ місцевості при аваріях на АЕС.
15. Навести стани виявлення РО.
16.Як прогнозуються масштаби зараження НХР.
17. Навести послідовність оцінки пожежної та інженерної обстановки.
4. законодавчі засади безпеки населення у надзвичайній ситуації
Законодавство України з питань безпеки її населення у НС має низку суттєвих особливостей, які значним чином впливають, з одного боку, на об’єкти та взаємовідносини в суспільному житті, які ним регулюються, а з другого боку – на можливості вдосконалення законодавства як такого.
Ці особливості багато в чому обумовлені складним процесом формування нормативно-правової бази взагалі. Сьогодні вона є результатом і наслідком тих змін у суспільно-політичному житті України, які почалися в 1991 році одночасно з розпадом Радянського Союзу. Впровадження нових законодавчих актів є дуже складним та консервативним процесом, який, як правило, потребує багато часу. Це пов’язано, головним чином, з тим, що прийняття навіть одного законодавчого акта тягне за собою необхідність внесення змін у вже існуючі норми вищого порядку, розробку та впровадження низки підзаконних актів, до простої інструкції включно, та вирішення комплексу проблем і протиріч, які виникають під час заміни одного акта іншим. Оскільки внесення змін до законодавчих актів процедурно не відрізняється від прийняття нових, то, у зв’язку з перевантаженням роботою законодавчого органу, процес отримання сучасного та узгодженого законодавства дуже уповільнюється. Цю особливість необхідно постійно враховувати під час аналізу законодавства з питань НС.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.