Маніпуляції у сучасному англомовному політичному дискурсі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н.КАРАЗІНА

Кафедра методики та практики англійської мови

Факультет іноземних мов

Дипломна робота магістра

МАНІПУЛЯЦІЇ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Виконавець: студентка V курсу

Федотова Катерина Олександрівна

Науковий керівник:

Канд. філол. наук,

доц. Дудоладова О. В.

Рецензент:

Докт. філол. наук,

проф. Шевченко І.С.

Дипломна робота

Рекомендована до захисту

Засіданням кафедри

Протокол № _____ від “_____” __________ 2008 р.

Зав. кафедри __________ Пасинок В.Г.

Харків 2008

ЗМІСТ

Вступ

Політичний дискурс є важливим чинником суспільного і культурного життя. Політична комунікація відіграє вирішальну роль у процесі формування суспільної думки і є потужним засобом мовленнєвого впливу на слухача. Шляхом політичної агітації та політичної пропаганди (що є текстами маніпуляційного характеру) політична еліта формує потрібну їй картину політичного життя, що пересічними громадянами сприймається не як суб’єктивна точка зору, а як факти. Наявність маніпуляцій у політичному дискурсі і становить явище, що досліджується у даній роботі.

Актуальність дослідження полягає у спрямованості на розв’язання проблем вірогідності програмування реакції адресата повідомлення (окремих громадян і суспільства в цілому) за допомогою вербальних засобів, на встановлення особливостей політичних комунікацій на прикладі політичних промов, дискурс яких являє собою досить невивчене явище.

Об'єктом дослідження є політичний дискурс, а предметом дослідження – політичні маніпуляції у промовах, які виявляються у стратегіях та мовних засобах, що використовуються комунікантами для реалізації певної метакомунікативної мети.

Мета дослідження полягає у визначенні мовних маніпуляцій, що використовуються політиками у промовах, на основі політичного дискурсу англомовної комунікації. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

·  надати визначення, змісту, представити типологію та семантику поняття «політичний дискурс»;

·  проаналізувати та визначити типові стратегії, що реалізуються комунікантами у маніпулятивному політичному дискурсі;

·  встановити ряд мовних засобів, що використовуються для досягнення певної мети у політичних комунікаціях;

·  аналіз суті, впливу та наслідків мовних маніпулювань в політичному дискурсі.

Для досягнення поставленої мети і розв’язання конкретних завдань в роботі використовуються наступні методи і прийоми: дискурс-аналіз – для встановлення характерних особливостей політичного дискурсу; прагматичний аналіз – для виокремлення стратегій, встановлення тактик.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що до цих пір проблема мовної маніпуляції, хоча і є однією з найактуальніших, залишається недостатньо вивченою. Причинами чого ймовірно є складність опису мовного маніпулювання (не завжди можливо розгадати дійсні цілі і мотиви маніпулятора), а також складність інтерпретації мовної поведінки маніпулятора; і оцінити ефективність маніпулятивних ходів здатний лише той, хто орієнтується в психології того, хто маніпулює і ситуації, в якій відбувається мовна дія.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження розширює наявні в сучасній лінгвістиці погляди на маніпулятивне спілкування, що є певним внеском у розробку питань теорії комунікації, політичної лінгвістики, прагмалінгвістики, досліджень різних типів дискурсу.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів у теоретичному курсі з комунікативної лінгвістики, у спецкурсах з прагмалінгвістики, в піарології, а також у наукових дослідженнях студентів та аспірантів.

Матеріалом дослідження послугували 40 дискурсивних фрагменти,  отриманих шляхом суцільної вибірки, загальним обсягом 255666 друкованих знаків.

На захист виносяться наступні положення:

1.  Політичний дискурс виступає самостійним комунікативним явищем зі своїми цілями і завданнями, а також маніпулятивним потенціалом.