Маніпуляції у сучасному англомовному політичному дискурсі, страница 6

Серед засобів персуазивної комунікації виділяємо стратегії, прийоми та інструменти мовленнєвої маніпуляції (що розрізняються за мовними рівнями).

«Мовленнєва стратегія є інтенційно спрямованим комплексом мовленнєвих дій, що базуються на когнітивних процесах узагальнення комунікативного досвіду для планування дискурсу в сукупності з реалізацією цього плану» [Гончарова Н.В.; 7].

Під комунікативною стратегією, услід за Т. А. ван Дейком, надалі розуміємо «глобальний комунікативний намір, мовний механізм впливу, внесення змін у свідомість адресата, корекція його моделі світу. Глобальне завдання, закладене у стратегії, досягається поступово, через реалізацію складових стратегії – мовних тактик, ходів і мовних маркерів. Тактика – це сукупність дій, спрямованих на досягнення стратегії, хід – це конкретна дія, мовні маркери – мовні прийоми, які в комплексі дозволяють виявити механізми впливу» [Дейк Т.А. Ван, Кинч В.; 153].

Мовленнєве спілкування – цілеспрямована діяльність людей, яка дозволяє їм організувати співпрацю. Діяльність (як сукупність дій) також має свою мету, яка називається мотивом. Мовлення має не тільки безпосередню мету, але і мотив – те, заради чого досягається мовленнєва мета.

Таким чином, комунікативні стратегії, як різновид людської діяльності, мають глибинний зв'язок з мотивами, що керують мовною поведінкою особи.

В основі комунікативних стратегій, у тому числі і мовленнєвих, знаходяться мотиви, потреби і установки комунікантів. Ступінь їх усвідомленості може бути різним і за будь-яких обставин залежить від рівня розвитку і психічної культури індивіда. На структуру мовленнєвих стратегій впливають системи цінностей, переконань, соціальних норм і конвенцій, що складають у сукупності диспозицію особи.

Мовленнєві стратегії – це знаряддя, що дозволяють прогнозувати мовленнєві дії, – свої і партнера – на декілька кроків уперед. Стратегія –  це конкретна послідовність дій (в даному випадку  мовленнєвих), організованих залежно від мети взаємодії [].  

Гнучкість мовленнєвих стратегій визначається можливостями їх реалізації за допомогою різних мовленнєвих тактик і комунікативних ходів, а також комплексним використанням мовних ресурсів і прийомів мовленнєвого впливу. За своєю суттю мовленнєві стратегії пов'язані з типовими мотивами людської поведінки: уберегтися від поганого, зберегти хороше, добитися кращого.

Мовленнєвими мікростратегіями (тактиками) визнаються мовленнєві дії, в назві яких відображено їх ілокутивне або перлокутивне призначення: образа, втішання, засудження, звинувачення.

Мовленнєва стратегія визначає семантичний, стилістичний і  прагматичний вибір адресанта. Так, конкретна стратегія накладає обмеження: який семантичний зміст слід виражати, а який – ні; які мовні акти доречні і яке стилістичне оформлення прийнятне.

Залежно від типу лінгвістичного аналізу комунікативні стратегії розмежовуються на семантичні, стилістичні, риторичні, когнітивні, конверсаційні, невербальні (Т. ван Дейк, В. Кинтч), семантичні, прагматичні, риторичні, діалогові (О. С. Іссерс). Разом з тим, різні види стратегій об'єднують у більш загальну групу коммуникатівних/мовленнєвих стратегій (О.Я. Гойхман, Є. У. Клюєв, Т. М. Нікульшина, О.О. Селіванова, Д. Таннен). Стратегії утворюють відкритий список, оскільки нові типи дискурсу і форми комунікації спричинять розробку і аналіз нових стратегій [Дейк Т.А. Ван, Кинч В. 6-7].

Залежно від ступеня «глобальності» намірів мовленнєві стратегії можуть характеризувати конкретну розмову з конкретними цілями (звернутися з проханням, втішити і тому подібне) і можуть бути більш загальними, спрямованими на досягнення більш загальних соціальних цілей (встановлення і підтримку статусу, прояв влади, підтвердження солідарності з групою і так далі). У зв'язку з цим доречно розмежувати загальні і приватні стратегії. Так, загальна стратегія дискредитації реалізується в приватних стратегіях звинувачення, образи, насмішки. Через різноманіття комунікативних ситуацій, важко представити повну класифікацію приватних стратегій [].