Маніпуляції у сучасному англомовному політичному дискурсі, страница 11

Особливо яскраво схема спільності виявляється там, де вона виражена не лише інклюзивним займенником we/ми і що корелюють з ним our, us, але і такими лексичними одиницями, як common, shared, whole, one America, one nation, all. Цікаві прагматичні нюанси в моделюванні образу адресата наголошуються в сучасних політичних документах, відзначимо як їх особливий маніпулятивний засіб називання адресата за ім’ям.

Пропонуючи приклади з буденного життя американських громадян, людей простих професій, фермерів і домогосподарок, програми партій наділяють їх поширеними іменами, які часто зустрічаються в середовищі електорату, або ж прийняття (мале, приватне) з невизначеним артиклем, як одного з багато чисельних знайомих виборцеві представника або малого підприємства.

Крім того, для більшої достовірності вказується дата події, місце (місто або штат). Детальний опис створюється не лише заради достовірності інформації, в яку повинен повірити читач. Перш за все, подібний ілюстративний матеріал покликаний примусити адресата «відчути» ситуацію, зближувати його з реальністю опису, зіставити себе з особами та подіями, що описуються.

Особливу роль в управлінні свідомістю грає прийом подачі інформації за принципом «плюс – мінус», коли «свої /своє» протиставляється «чужим / чужому». Таке двуполярне розділення миру на своїх і чужих дозволяє кожного разу по-новому, залежно від інтересів відправника встановлювати круг своїх і круг чужих. У мовному відношенні «своє» з'являється в семантичному оточенні одиниць з позитивною оцінкою, а «чуже» і взагалі «інше» оцінюється негативно. З точки зору мовних засобів тут найбільш частотні стилістичні фігури антитези і контрасту. Тобто, мова йдеться про само презентацію та презентацію інших. Все, що пов’язано із «своїм» має позитивні конотації, в той час як «чуже» подається з негативною конотацією.

Дієвим прийомом мовного маніпулювання є опора на стереотипи, якісь суспільні, соціальні норми, або квазінорми, і в цілому опора на авторитет. Розглядаючи стереотип як однобічний, схемний образ якого-небудь явища, Чернявська одночасно відзначає і неможливість відмови від стереотипів, що забезпечують свого роду «економію психологічних зусиль» при сприйнятті «одноманітного» миру.

При цьому в науці мова йдеться про лінгво-ментальні стереотипи, тобто особливі розумові конструкти, які зберігаються в свідомості за допомогою мовного знаку.

Мовні стереотипи нерідко зв'язуються з поняттям мовного штампу – механічно застосованого зразка, що втратив стилістичну виразність, або мовного кліше– трафаретного виразу, що повторюється. В випадку використання кліше, стереотипи отримують систематичне регулярне втілення в мові/тексті, якщо вони частотні, відбувається «вимкнення» рефлексії у адресатів. В результаті якісь сфери життя, явища сприймаються автоматично – не критично, і їх називання здатне посилити емоційний вплив на слухача. У створенні мовних стереотипів істотну роль грають ключові слова.

Ключові слова слід розуміти як найбільш значні, поширені в соціальних дискусіях, суспільно значущі слова. Дослідники проблеми мовних маніпуляцій часто говорять про ключові слова у зв'язку з «захопленням понять», за допомогою яких ті або інші групи, партії, уряди управляють масами. Мова йде про свідомий переважний відбір одних понять і невживання інших. Очевидно, що багато понять мають широке значення, і навіть за їх включення в «семантично порожні» фрази, вони всеж-таки володіють силою впливу. Стереотипність мови як прийом маніпулятивної дії поширена в офіційно-діловому, публіцистичному стилях, в політичній комунікації. Це один з головних інструментів ціннісно-орієнтованого маніпулювання.

До розглянутих прийомів маніпулювання Чернявська зараховує і так зване використання «семантично порожніх слів/фраз», тобто мовних одиниць (іменників прикметників, прийменників; висловлювань), що не беруть участь в змістовному прирості вислову в цілому. «Порожні слова» не несуть ніякої нової, додаткової інформації, стають словами, що ні до чого не зобов'язують. До порожніх слів відносяться універсальні слова, які використовуються в самих різних, часто дуже широких, неконкретних значеннях: particular, a range of, certain, definite, measure, actions, etc.