До когнітивного аспекту професійної готовності входять професійна спрямованість уваги, уявлень, сприймання, пам'яті, психологічне мислення, психологічні здібності, знання, дії, операції і заходи, необхідні для успішного здійснення професійної діяльності. Для роботи з суїцидентами необхідно володіти знаннями про це явище, знати як його виявити і діагностувати, а також знати як проводити психологічне консультування та психокорекцію з особами, схильними до самогубства.
Операційний компонент включає в себе вміння та навички роботи з суїцидальними особами, а саме вміння та навички діагностики, консультування та психокорекції.
Особистісний компонент готовності містить якості та властивості, які важливі у виконанні професійних обов‘язків. Для роботи психолога з особами, які схильні до самогубства важливою якістю є психічна стійкість - це якість особистості, яка дає змогу протистояти життєвим труднощам, несприятливому тиску обставин, зберігати психічне здоров’я і працездатність у різних випробуваннях. До особистісного компоненту також входять емоційно-вольові особливості особистості. Психолог повинен володіти і розвивати в собі емпатійність, емоційну сприйнятливість, цілеспрямованість, самовладання, емоційну врівноваженість, наполегливість, ініціативність, рішучість, самостійність, самокритичність, самоконтроль, а також добре, емоційно позитивне ставлення до клієнта, особисту зацікавленість та участь у вирішенні його проблем.
Особливе значення для роботи з особами, схильними до самогубства має емпатійність психолога. Головним у цій якості є готовність, бажання і здатність людини психологічно відчувати і розуміти іншого, дивитися на світ його очима, на час, забуваючи про своє сприйняття світу, про свою власну точку зору. Цю якість психолог проявляє на всьому протязі процесу консультування і, завдяки їй, виявляється здатним краще і глибше розуміти клієнта, ефективніше йому допомагати.
До вольових якостей, які забезпечують готовність до роботи з особами, схильними до самогубства належать цілеспрямованість, самовладання і витримка (збереження самоконтролю в будь-якій ситуації), наполегливість (тривале збереження зусиль при досягненні поставленої мети), ініціативність, рішучість (своєчасно приймати продумані рішення і без зволікань приступати до їх виконання), самокритичність (вміння помічати свої помилки, неправильні дії та прагнення їх виправити).
Керівник відомої в США клініки В. Меннінгер пропонує поради фахівцям, що працюють з потенційними самогубцями, і тим, хто страждає через самогубства пацієнта.
Світоглядні установки:
• фахівець не може нести відповідальність за те, що говорить і робить пацієнт поза стінами терапевтичного кабінету;
• самогубство іноді відбувається всупереч дбайливому ставленню;
• не можна запобігти самогубство, якщо пацієнт справді прийняв таке рішення [9].
Отже, готовність практичного психолога до роботи з особами, схильними до самогубства має складну структуру знань, вмінь, навичок, якостей та особистісних особливостей. Особливо важливими для роботи з суїцидентами є психічна стійкість, самовладання та емпатійність. Також дуже важливою є сформованість навичок роботи з даною категорією клієнтів.
1.3. Психологічні особливості осіб, схильних до самогубства
Науковий термін «суїцид» вперше почав використовувати лікар і філософ XVII ст. Томас Браун, утворивши його від латинського sui (себе) і caedere (убивати).
Суїцид – навмисне самоушкодження із смертельним фіналом. Самогубство є складною формою поведінки, на яку впливають психологічні, соціальні, ідейно-філософські, біологічні, геокосмічні та інші чинники. Ключовими чинниками, що призводять до самогубства, вважають психологічні, оскільки суїцид є явищем психологічним. Усі інші чинники діють опосередковано через емоційні переживання, мотивацію людини.
Е. Шнейдман описав і виділив загальні риси, характерні для всіх суїцидів, не дивлячись на різноманітність обставин і методів їх здійснення:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.