Кузьміна Н.В. вважає, що психологічна готовність до професійної діяльності характеризується наявністю у фахівця знань, умінь і навичок, що дозволяють йому здійснювати свою діяльність на рівні сучасних вимог науки і техніки. Оскільки будь-яка діяльність є рішення незліченного ряду завдань, професіоналізм (психологічна готовність) в ній виявляється, насамперед, в умінні бачити завдання, їх формулювати, застосувати методологію і методи спеціальних наук для установки діагнозу і прогнозу при вирішенні задач, оцінювати і вибирати методи найбільш підходящі для їх вирішення [4].
Л. А. Кандибович і М. І. Дьяченко виділяють структуру готовності до професійної діяльності у вигляді таких компонентів:
• Мотиваційний, інтерес до професії, згідного відношення до професійної діяльності.
• Орієнтаційний, професіоналізм у роботі.
• Операційний, комплексний підхід до професійної діяльності.
• Вольовий, самоконтроль себе в процесі професійної діяльності.
• Оціночний, або рефлексивний [5].
Проблема вивчення готовності майбутнього психолога розглядається як складова частина професійного відбору на психолого-педагогічні спеціальності такими авторами, як О.Ф. Бондаренко, О.О. Бодальов, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель, Л.М. Собчик, Н.В. Чепелєва та ін.
Як видно з праць В.А. Крутецького, готовність є синтезом особливостей особистості, які визначають її здатність до діяльності, серед яких він виділяє активне, позитивне відношення до діяльності, здатність займатися нею; ряд характерологічних рис і стійкі інтелектуальні почуття; наявність під час діяльності сприятливих для її виконання психічних станів; певний фонд знань, вмінь, навичок у відповідній галузі; певні психологічні особливості в сенсорній і розумових сферах, що відповідають вимогам конкретної діяльності.
На думку Л.В. Кондрашової, професійна готовність передбачає високий рівень виконання професійних дій, що не можливий без певного рівня сформованості морально-психологічної готовності випускників вищої школи. У дослідженнях готовності до того, чи іншого виду діяльності обов’язково має місце структурний аналіз самої діяльності [6].
Так, структурним аналізом професійно-педагогічної діяльності займалися такі вчені, як Г.О. Балл, М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, Л.В. Кондрашова, Н.В. Кузьміна, В.А. Сластьонін та ін. Слід підкреслити, що рефлексивно-діяльнісний характер системи фахової психологічної підготовки обумовлений тим, що її центральним моментом є навчання студентів моделюванню діяльності і формування психологічного забезпечення професійної діяльності й психологічної готовності до неї засобами моделювання квазіпрофесійних ситуацій, у яких проявляється і розвивається професійна готовність, що виступає як передумова формування професіоналізму [7].
Така система підготовки не припускає попереднього визначення професійної придатності, наявності здатностей до професійної діяльності (за винятком спеціальних здібностей). Вона призначена для цілеспрямованого формування індивідуалізованих варіантів психологічного забезпечення професійної діяльності психолога на основі наявних індивідуально-психологічних особливостей суб'єкта, що виявляється в діяльності як професійна готовність.
Кожен компонент в багатокомпонентній структурі професійної готовності психолога до професійної діяльності має свої особливості формування і розвитку. Будучи основою професіоналізму, професійна готовність знаходиться в стані розвитку і не формується у відриві від процесу професіоналізації. Психологічна підготовка, що має як мету формування професійної готовності суб'єкта до професійної діяльності, забезпечує вирішення завдань ефективного функціонування всіх структурних компонентів в багаторівневій організації професійної готовності. Ці функції, узагальнюючи результати вивчення психологічного забезпечення професійної діяльності психолога, можна представити нижче. Отже, можна виділити такі структурні компоненти в процесі набуття професійної готовності до психологічної діяльності:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.