Професійна готовність майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства, страница 2

Предмет – готовність психолога до роботи з особами, схильними до самогубства.

Мета – теоретично і практично дослідити готовність майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства.

Мета завдання передбачає реалізацію завдань:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми професійної готовності майбутнього практичного психолога.

2. З‘ясувати критерії готовності майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства.

3. Експериментальним шляхом визначити готовність майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства.

4. Розробити практичні рекомендації по роботі з особами, схильними до самогубства.

Гіпотеза дослідження – професійна готовність практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства є складною і багатокомпонентною системою знань, вмінь та навичок, а також мотиваційних та емоційно-вольових якостей, які повинні реалізовуватись в роботі з даною категорією клієнтів; щоб робота була ефективнішою необхідно сприяти оптимізації когнітивного та операційного компонентів професійної готовності.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ДО РОБОТИ З ОСОБАМИ, СХИЛЬНИМИ ДО САМОГУБСТВА

1.1.Сутність та зміст професійної готовності психолога

Аналіз показує, що основним критерієм якості підготовки фахівців як і раніше виступають ЗУНи. Вважається, що якщо випускник продемонстрував відмінні знання, то його якість підготовки вище. Це так, але тільки почасти. Сучасні наукові дослідження підтверджують, що успіх у фінансовому відношенні лише на 15% обумовлюється знаннями своєї професії, а на 85% умінням поводитися з колегами, схиляти людей до своєї точки зору, рекламувати себе і свої ідеї, тобто з особистими якостями і здібностями. Реальна практика і життя демонструють, що найчастіше успіху в соціальній і професійній кар'єрі домагаються далеко не випускники з «червоним дипломом», а ті студенти, які проявляли активність, реалізовували себе в різних видах діяльності: громадської, економічної, культурної, комунікативної, наукової і т.д. Навчальна діяльність - лише одна з них. Можна констатувати, що оцінка якості підготовки випускника за його знаннями і вміннями, демонстрованими на поточних і підсумкових іспитах, не адекватно характеризує дійсний рівень їх готовності до успішної професійної діяльності.

Знання та вміння – лише, мізерна частина особистісних властивостей, що впливає на успішність діяльності, спілкування, поведінки фахівця. І поки результативним критерієм якості підготовки фахівців буде успішність з предметів, керівники та викладачі, студенти та їх батьки основні зусилля по колишньому стануть спрямовувати саме на цей компонент - на формування знань. Тому питання про критерії якості підготовки фахівців – ключове, визначаюче всю спрямованість освітнього процесу в навчальному закладі. Щоб реально вирішувати завдання з орієнтації освіти на формування нової якості підготовки майбутнього фахівця, необхідно ввести в критерії оцінки якості освіти разом із знаннями й інші параметри. [1]

Таким параметром може виступати професійна готовність. Готовність в прямому сенсі має два значення. Перше - згода зробити що-небудь, у другому ж значенні, як стан, при якому все зроблено, все готово для чого-небудь. [2]

Психологічна готовність до професійної діяльності на думку О.М. Краснорядцевої виявляється:

- У формі установок (як проекції минулого досвіду на ситуацію «тут і тепер»), що передують будь-яким психічним явищам і проявам;

- У вигляді мотиваційної готовності до «впорядкування» свого образу світу (така готовність дає людині можливість усвідомити сенс і цінність того, що він робить);

- У вигляді професійно-особистісної готовності до самореалізації через процес персоналізації [3].