При визначенні особистісного компоненту було вирішено дослідити вольову сферу респондентів, адже вольова саморегуляція є дуже важливою в професійній діяльності психологів, особливо самовладання, витримка, наполегливість та ініціативність допомагають продуктивно організовувати роботу з суїцидальними клієнтами.
Для визначення вольових якостей майбутніх психологів використовувалась методика визначення вольового потенціалу особистості (Додаток В). Ця методика визначає вольовий потенціал особистості, силу волі, а також можливість вольової саморегуляції [19].
Також під час дослідження особистісного компоненту велика увага зверталась на визначення емпатійності. Здатність до співпереживання – емпатії – розуміється в психології як емоційна чуйність, чутливість і увага до інших людей, їхніх проблем, прикрощів і радощів. Емпатія проявляється в прагненні надавати допомогу і підтримку. Таке ставлення до людей передбачає розвиток гуманістичних цінностей особистості, без чого неможлива її повна самореалізація. Тому розвиток емпатії супроводжує особистісний ріст і стає однією з її провідних ознак. Емпатія допомагає людині з'єднається зі світом людей і не відчувати в ньому своєї самотності.
Для діагностики здатності до емпатії може був застосований опитувальник А. Мехрабіена і Н. Епштейна (Додаток Г). Він дає змогу визначити емпатійність особистості, враховуючи стать респондента, адже відомо, що чоловіки менш емпатійні ніж жінки [20].
Також в особистісному компоненті ми вирішили дослідити нервово-психічну стійкість особистості майбутніх практичних психологів. Для профілактики та діагностики емоційного стану особливе значення надається так званій нервово-психічній нестійкості, яка є відображенням одночасно психічного і соматичного рівня здоров'я індивіда. Нервово-психічна стійкість показує ризик дезадаптації особистості в умовах стресу, тобто тоді, коли система емоційного відображення функціонує в критичних умовах, що викликаються зовнішніми, так само як і внутрішніми факторами.
Для діагностики нервово-психічної стійкості нами була використана методика «Прогноз» (Додаток Д), розроблена в Санкт-Петербурзькій військово-медичній академії і призначена для визначення рівня нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі. Вона особливо інформативна при підборі осіб, придатних для роботи або служби у важких, непередбачуваних умовах, де до людини пред'являються підвищені вимоги [21].
2.2. Аналіз констатувального експерименту та інтерпретація результатів
2.2.1. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження компонентів професійної готовності майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства
Експериментальне дослідження професійної готовності майбутніх практичних психологів до роботи з особами, схильними до самогубства проводилось на базі Хмельницького національного університету. У дослідженні взяли участь студенти п‘ятого курсу спеціальності «Практична психологія» - 9 студентів групи ПП-07-1 освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (далі – «спеціалісти»), та 15 студентів групи ППм-07-1 освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» (далі – «магістри»).
Для дослідження були використані методики визначення мотивації професійної діяльності, методика діагностики вольового потенціалу особистості, опитувальник для визначення здатності до емпатії Мехрабіена та Епштейна, методика визначення нервово-психічної стійкості «Прогноз» та анкета для визначення знань, умінь та навичок роботи з особами, схильними до самогубства.
Аналіз результатів дослідження когнітивного та операційного компоненту за складеною нами анкетою включав визначення рівня знань і визначення рівня сформованості вмінь та навичок. Оцінювалась кількість правильних відповідей з першого і другого блоку,і відповідно до них вираховувалися бали і робився висновок про рівень знань, вмінь та навичок.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.