Предмет дослідження – лобізм, лобістські групи та групи інтересів в Україні.
Метою курсової роботи є дослідження лобізму, лобістських груп та груп інтересів в Україні.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
– дослідити теоретичні засади дослідження лобізму та лобістських груп;
– охарактеризувати сучасний лобізм у світі;
– виявити особливості лобізму в Україні.
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Євгеньєва А. [14], Зущик Ю. [16], Зяблюк Н. [17], Кинебас Р. [18], Янковий А. [44] та ін.
Термін "лобізм" походить від англійського слова "lobby", що означає вестибуль, передпокій, кулуари. Політичного відтінку це слово набуло у 19 ст. в США. У той час міністри і сенатори у вестибулях готелів, де вони відпочивали, часто зустрічалися з різними людьми, вислуховували їхні прохання і обіцяли – найчастіше не безкорисливо, а за гроші – виконати обіцянку. Так термін "лобіювання" став позначати купівлю голосів.
В Англії така політика довгий час вважалася негідною, тому слово ввійшло в лексичний фонд лише в 20 столітті, згодом його запозичили й інші країни.
"Лобізм" – термін, що позначає розгалужену систему контор і агентств чи монополій, організованих груп при законодавчих органах, що здійснюють тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з метою прийняття рішень (певних законопроектів, отримання урядових замовлень, субсидій) у інтересах організацій, які ці групи представляють.
Саме слово "лобізм" неоднозначно оцінюється у суспільстві, має як легальний, так і "тіньовий" зміст. Якщо говорити про другий зміст, то, як правило, термін "лобізм" тут набуває суто негативного значення, нерідко є синонімом поняттям "блат", "протекціонізм", "підкуп" або покупки голосів у корисливих чи вузькопартійних інтересах на шкоду інтересах іншим, насамперед суспільним [14].
Крайнім виразом негативного лобіювання можуть виступати незаконний тиск на представників влади, хабарництво, корупція, за допомогою яких приймаються управлінські рішення в інтересах певних груп осіб. Негативне ставлення до лобізму формується саме внаслідок такої практики "впливу" на управлінське рішення. Зрозуміло, це лише одна сторона медалі, що показує не тільки силу і можливості різних соціальних структур, але й уразливі, слабкі "місця" влади.
У позитивному сенсі лобізм характеризується як здорове, нормальне, життєво необхідне явище, що виступає як інституція демократичного процесу. Адже лобізм як система організаційного оформлення, вираження і представництва різноманітних і групових інтересів – настільки ж невід'ємний елемент суспільства, як і наявність у ньому цих різноманітних групових інтересів, кожний з який наполегливо прагне привернути до себе увагу влади.
Лобізм у цьому сенсі є форма законного впливу "груп тиску" на управлінські рішення державних органів з метою задоволення інтересів певних соціальних структур (організацій, асоціацій, територіальних утворень, шарів суспільства тощо).
Лобізм дуже жорстко пов'язаний з політичною владою. Можна навіть вивести таку закономірність: лобізму більше там, де більше реальної влади . Лобізм – свого роду ознака влади, її специфічна риса, "мітка". І навпаки, він не буде виявлятися там, де влада відсутня чи де вона виступає лише як номінальна сила.
Лобізм як повноцінна інституція з'являється тоді, коли вже наявні дві необхідних умови:
– виникає велике різноманіття інтересів у суспільстві унаслідок його соціальної диференціації, розшарування, "спеціалізації";
– розширюється доступ до влади на основі політичного плюралізму, що характерно насамперед для демократичних режимів [23].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.