Це вимагає, з одного боку, формування в парламентській практиці повноцінного інституту лобізму, що дозволяє забезпечити в прийнятих законах своєрідної рівноваги сил, балансу протилежних інтересів в українському суспільстві, що швидко розвивається, тобто відображення в нормах закону компромісного рішення. В будь-якому випадку спеціальний закон про лобізм нам теж не завадить. Саме в ньому можна буде установити різноманітні юридичні засоби, що упорядковують лобістські процеси.
На практиці ще довгий час навряд чи вдасться вітчизняному лобізму стати одним з ефективних інструментів формування демократичної політики. Високий ступінь корумпованості, бюрократизм істотно впливають на методи лобістської діяльності. Крім того, суспільна свідомість в Україні, маючи глибокі корені в общинній і соціалістичній психології, поки що сприймає лобізм із великими труднощами, а слово "лобіст" найчастіше використовується як лайливе, з аморально-кримінальним відтінком. Зараз в основному в лобізмі вбачають лише одну сторону – негативну, вкладають у цей термін лише "тіньовий" зміст. Однак, якщо ми вирішили формувати громадянське суспільство, то від лобізму нікуди подітися, бо він виступає своєрідним супутником демократії.
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Бакун Л.А. Группы в политике. К истории развития американских теорий // Полис. – № 1. – 1999. – С. 162 – 167.
3. Банчук Ідеологія та культура діяльності правозахисних органів України в контексті становлення громадянського суспільства: Політологічний аналіз / АПН України; Інститут вищої освіти. – К. : Юстініан, 2005. – 144 с.
4. Бетец Лоббизм в правотворческой деятельности. // Правоведение, 1998. – № 1.
5. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – 2.вид., перероб. і доп. – К.: АМУПП, 2000. – 198 с.
6. Брустінов В. В. Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького – К., 2005. – 17 с.
7. Бутенко В. Лобізм: різновиди та перспективи легалізації в Україні. // Вiсник №3 ''Революція управлінців і (не)ефективність державного управління в Україні".
8. Войтков В., Музика В. Нашим лоббистам закон еще не писан // Власть и политика – № 39, 26 сентября – 2 октября 2003 г.
9. Воронов І.О. Політична конфліктологія: діалектика соціальних суперечностей і суспільної злагоди. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.
10. Вяткин К. Лоббизм. Поддаётся ли он контролю? // Российская газета. – 1993. – 14.01.
11. Гололобов Н. Премьер в роли суперлоббиста? "Газпром" переходит в частные руки. // Независимая газета. – 1994. – 27.09.
12. Государственное управление: политика в действии. – Под ред. Панкова С.А. – Минск, 2001.
13. Гурне Б. Державне управління. К.: Основи, 1993.
14. Євгеньєва А. Проблема законодавчого регулювання лобістської діяльності // http://www.parlament.org.ua
15. Золотарева Е.В. Группы интересов в политике // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 1999. – № 1. – С. 63‑75.
16. Зущик Ю. Лобізм в Україні. // "КОНТЕКСТ". – № 7, червень 2001 р. // www.ucipr.kiev.ua
17. Зяблюк Н. Лоббизм в США как политический институт. – США: Экономика, политика, идеология, 1995. – № 1. – С. 51-56.
18. Кинебас Р. Группы интересов в политической жизни США // Бизнес и политика. – 1995. – № 3.
19. Кокорев А. Перераспределение собственности в частном бизнесе // Вопросы экономики. – 1997. – № 120-129.
20. Лапин Н. И. Ценности, группы интересов и трансформация российского общества // Социс. – 1997. – № 3. – С. 14-24.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.