Химия \ Химия

Методичні вказівки для підготовки до лабораторних робіт з курсу хімії і задачі для самостійної підготовки, страница 25

                          [Cu(NH3)4]SO4  « [Cu(NH3)4] 2+  + SO4 2-.

    Поряд з цим процесом  в незначному  ступені  відбувається дисоціація внутріш-ньої сфери комплексу,  в якої  ліганди пов¢язані  з комплексоутворювачем ковалентними зв’язками, утвореними внаслідок  донорно-акцепторної взаємодії:

                               [Cu(NH3)4] 2+ « Cu2+   +  4 NH3.


    Встановлюється рівновага між комплексом,  комплексоутворювачем і лігандами. Використовуючи закон діючих мас  до цього рівняння, визначаємо вираз для константи дисоціації, яка в даному випадку називається константою нестійкості комплексного іона:

    Значення констант нестійкості коливаються в широких межах і  є  мірою стійкості комплексів. Чим стійкіше комплексний іон, тим менше його константа нестійкості. Так, серед однотипних сполук:

                             [Ag(NO2)2]-     (К нест = 1,3 .10-3);

                             [Ag(CN)2]-      (К нест = 1. 10-21);

                             [Ag(NH3)2]+    (К нест = 6,8 .10-8);

                             [Ag(S2O3)2]3-   (К нест = 1.10-13),

найбільш стійким  є комплекс  [Ag(CN)2]- ,   а найменш - [Ag(NO2)2]-.

Значення констант нестійкості надаються в таблицях.

    Приклад 3. Визначити  концентрацію Ag+ в 0,005М розчині К[Ag(CN)2], який вміщує,  крім того,  0,01 моля КCN в 1 л розчину.

    Розв’язок:

    Дисоціація комплексу відбувається за рівнянням:

                                [Ag(CN)2]-   «   Ag+ + 2CN- .

Скачать файл