Розвиток особистості по теорії Э.Эриксона й по моделі А, страница 9

блоку СУПЕРЭГО також відповідає архетип Юнга Персона - та роль, що ми граємо, виходячи в суспільство;

до цього моменту включилися всі слабкі функції, видимо, сильні тільки готуються до включення повною мірою, набирають свою інформацію, тренують здатність її обробляти. Занадто великий обсяг інформації вони обробляють, дитині його ще важко повністю освоїти.

V стадія. Підлітковий вік і рання юність

Класичний психоаналіз відзначає на цій стадії проблему “любові й ревнощів” до власних батьків. Успішне рішення залежить від того, чи знайде він предмет любові у власному поколінні. Це продовження латентної стадії по Фрейду.

Вік 12 - 18 років.

Завдання етапу: ідентичність проти змішання ролей.

Коштовні якості, що здобувають на цьому етапі: присвята й вірність.

Эриксон. Головне утруднення на цій стадії - ідентифікаційна сплутаність, нездатність пізнати своє “Я”.

Підліток дозріває фізіологічно й психічно. У додавання до нових відчуттів і бажань у нього розвиваються нові погляди на речі, новий підхід до життя. Інтерес до думок інших людей, до того, що вони самі про себе думають.

Підлітки можуть собі створювати уявний ідеал родини, релігії, суспільства. Виробляти й переймати теорії й світогляду, які обіцяють примирити всі протиріччя й створити гармонічне ціле. Підліток - це нетерплячий ідеаліст, що думає, що створити ідеал на практиці не сутужніше, ніж уявити в теорії.

Зв'язок з навколишніми коливається між позитивним полюсом ідентифікації “Я” і негативним -- плутанини ролей. Головне завдання - об'єднати всі свої ролі: школяра, сина, спортсмена, бойскаута, газетяра й т.д. Всі ці ролі він повинен зібрати в єдине ціле, осмислити його, зв'язати з минулим і спроецировать у майбутнє. Якщо впорається, у нього з'явиться відчуття того, хто він є, де перебуває й куди йде. Всі тотожності й безперервності, на які эго покладалося, піддаються сумніву внаслідок інтенсивності фізичного росту, що збільшує процесом дозрівання. Відбувається фізіологічна революція.

Вплив батьків на цій стадії - непряме. Якщо підліток завдяки батькам уже виробив довіру, самостійність, заповзятливість, і вмілість, то його шанси на ідентифікацію, тобто на впізнання власної індивідуальності значно збільшуються.

Зворотне справедливо для підлітка недовірливого, невпевненого, виконаного почуття провини й свідомості своєї неповноцінності. При труднощах самоідентифікації проявляються симптоми плутанини ролей. Це часто буває в малолітніх злочинців. Дівчинки, що проявляють у підлітковому віці розбещеність, дуже часто мають фрагментарне подання про свою особистість і свої безладні зв'язки не співвідносять ні зі своїм інтелектуальним рівнем, ні із системою цінностей.

У значній мірі юнацька любов - це спроба домогтися чіткого визначення власної ідентичності, проектуючи розпливчастий образ свого эго на іншого й спостерігаючи його вже відбитим і поступово проясняється. От чому в юнацькій любові так багато розмов.

Відособленість кола й відкидання “чужинців”. Розпізнавальні знаки “своїх” - одяг, макіяж, жести, слівця. Ця интолерантность (нетерпмость) - захист проти “потьмарення” свідомості ідентичності. Підлітки стереотипизируют себе, свої ідеали, своїх ворогів. Часто підлітки ототожнюють своє “Я” з образом, протилежним тому, що очікують їхні батьки. Але іноді краще асоціювати себе з “хиппи” і т.п., чим взагалі не знайти свого “Я”. Підлітки випробовують здатність один одного зберігати вірність. Готовність до такого випробування пояснює привабливість для молоді простих і твердих тоталітарних доктрин.

Соционический підхід. Підліток створює собі й іншим “рамки”, обмеження: “схожий - не схожий на ідеал” прирівнюється до поняття “свій - чужий”. Рамкова, обмежувальна функція в соционике - сьома.

На цьому етапі відбувається повернення до функцій вітального кільця -і підсвідомим. Але вже сильним, здатним обробляти більші обсяги інформації. Цей величезний обсяг обрушується на підлітка, накриваючи його, як хвиля. Якщо врахувати, що вітальні функції погано усвідомлюються, то можна зрозуміти розгубленість підлітка, відхід від простої й такої ясної раніше реальності в нескінченні питання. У цьому криза підліткового віку.