Розвиток особистості по теорії Э.Эриксона й по моделі А, страница 6

Соционический підхід. Що можна сказати про цей етап? Дитина ще дуже залежна від дорослих, але до нього вже висувають нові вимоги. Візьміть будь-які допомога з розвитку дітей - “дитина повинен”: у рік - ходити, у два - говорити пропозиціями, а також є ложкою, будувати вежу з кубиків і т.д. і т.п. Повинен, повинен, повинен.... У вітчизняній педагогіці цей вік називається “Я сам”. Це вже схоже на включення продуктивної функції, а не акцептної. Залежність, контроль і самоконтроль, дитяча самостійність (ще не в прийнятті рішень, а тільки в навчених діях) і сумніву. Все це дуже нагадує прояву шостої функції, орієнтованої на референтну групу, значиме оточення. По ній легко навчаються, із задоволенням застосовують отримані навички, але до справжньої самостійності у виборі цілей і засобів ще далеко.

Виробивши баланс між самостійністю й усвідомленою необхідністю підкоряти свої бажання вимогам найближчого оточення, дитина успішно проходить другу вікову кризу, несучи із собою в доросле життя почуття власного достоїнства. Його шоста функція (по який людина звичайно не протиставляє себе навколишньої, як зададуть у розмові, так і реагує) стає трохи більше прикритої від впливу юрби, маси. Він не так легко піде на приводу в інших, як персонаж з “Джентльменів удачі”: “Усі бігли, і я біг”. Не впоравшись із цим завданням, людина залишається занадто легко підданим суспільним впливам, занадто уразлива для зовнішнього контролю. Нагадаємо, що у відносинах соционического контролю (ревізії) досить чутливий вплив відбувається із сьомої функції контролера на шосту - підконтрольного.

Таким чином, одержуємо:

на цій стадії розвитку усе ще залишається дитяча довірливість і залежність від дорослих, що відповідає блоку СУПЕРИД;

включається продуктивна функція цього блоку - шоста;

функція як і раніше перебуває у вітальному кільці, іде розвиток несвідомого;

п'ята й шоста функції разом утворять блок, що відбиває твердження Аушры Аугустинавичюте про те, що функції працюють блоками. Видимо, і включаються в роботу функції теж блоками;

на мій погляд, довіру (1 стадія) і знаходження особистої автономії (2 стадія) варто віднести до психологічного рівня комунікації по В. В. Гуленко: тут дистанція близька (маленька дитина орієнтована на найближче оточення), а комунікація глибока (дитина ще не приховує своїх щирих почуттів, глибинних спонукань, розкривається повністю). Психологічний рівень у Гуленко саме й відповідає блоку СУПЕРИД;

ще одне цікаве зіставлення: блоку СУПЕРИД відповідають архетипи Юнга Анима (для чоловіків - образ ідеальної жінки) і Анимус (для жінок - образ ідеального чоловіка). Думаю, не викликає сумнівів, що маленька дитина настроєна в першу чергу на образи цих ідеальних дорослих - своїх батьків.

III стадія. Локомоторно-генитальная

Стадія інфантильної генитальности, відповідає фаллической стадії психоаналізу.

Вік 4 - 5 років - дошкільний вік.

Завдання етапу: ініціатива (заповзятливість) проти почуття провини.

Коштовні якості, що здобувають на цьому етапі: напрямок і цілеспрямованість.

Эриксон. До початку цієї стадії дитина вже придбала безліч фізичних навичок, починає сам придумувати собі заняття, а не просто відповідати на дії й наслідувати ім. Проявляє винахідливість у мови, здатність фантазувати.

Від того, як реагують дорослі на витівки дитини, багато в чому залежить перевага якостей у характері. Діти, яким надана ініціатива у виборі діяльності (бігати, боротися, возитися, качатися на велосипеді, санках, ковзанах), виробляють заповзятливість. Закріплює її готовність батьків відповідати на питання (інтелектуальна заповзятливість) і не заважати фантазувати й затівати гри.

Якщо дорослі показують дитині, що його діяльність шкідлива й небажана, питання настирливі, а ігри безглузді, він починає почувати себе винуватим і несе це почуття провини в доросле життя. Небезпека цієї стадії - у виникненні почуття провини за свої мети й учинки в ході насолоди новою локомоторною й ментальною могутністю, які вимагають енергійного приборкання. Поразка веде до покірності, почуттю провини й тривоги. Придушуються й стримуються зайво оптимістичні надії й дикі фантазії.