На цій стадії відбувається найважливіше по наслідках поділ між потенційним тріумфом людини й потенційним тотальним руйнуванням. І саме тут дитина назавжди стає разделившимся усередині себе: на дитячий набір, що зберігає достаток потенціалів росту, і батьківський набір, що підтримує й підсилює самоконтроль, самоврядування й самопокарання. (Зрівняємо: у Берна стан Батько.) Розвивається почуття моральної відповідальності.
Те, що протягом всього життя людини його совість залишається частково дитячій, становить саму суть людської трагедії. Тому що супер-эго дитини здатно бути грубі, безжалісні й непохитним, коли діти надмірно контролюють себе й стискають своє “Я” до крапки самознищення; коли вони розвивають сверхпослушание, більше педантичне, чим те, якого хотіли домогтися батьки; або коли вони розвивають глибокі й стійкі образи, тому що самі батьки, виявляється, не живуть по цій совісті.
Результуюча впевненість у своїй правоті - головна нагорода за добропорядність - часто звернена проти інших у вигляді нетерпимого повчаючого нагляду. Домінуюче прагнення людини - заборона, а не прояв ініціативи.
Дитина на цій стадії схильний учитися швидко й жадібно, стрімко взрослеть у змісті поділу обов'язків і справ. Хоче й може займатися спільними справами, разом з іншими дітьми придумує й планує справи. Наслідує ідеальних прототипів. Ця стадія зв'язує мрії раннього дитинства із цілями активного дорослого життя.
Соционический підхід. Описані прояви говорять, на мій погляд, про актуалізації завдань, пов'язаних з місцем найменшого опору (МНС). Тут і занадто більша (неадекватна) вимогливість, як до самого себе, так і до навколишньої, і почуття провини, і внутрішній трагізм. Тут же схильність постійно накопичувати інформацію, не вміючи застосувати її творчо. “Принцип “всі або нічого” - таїть у собі більшу потенційну небезпеку, як для власного эго, так і для эго побратимів”, - пише Эриксон. Цей принцип - характерна риса МНС.
Эриксон прямо говорить про включення суперэго в дошкільника. І дійсно, на цій стадії дитина проходить перший етап соціалізації, так чи інакше він зіштовхується із суспільними нормами, ще не вміючи їм відповідати. Це вказує на включення блоку СУПЕРЭГО моделі А.
Функція продуктивна, на цій стадії як і раніше дитина активно “видає” всі, чому навчився, радує й дивує своїми успіхами. Вік “від двох до п'яти” - це вік активної фантазії і її словесного вираження. Батьки таких дітей звичайно з гордістю розповідають навколишньої про те, чому їхня дитина “уже навчився”. Все це говорить про продуктивність цієї стадії. Слово “генитальная” у назві стадії говорить про цьому ж - про її продуктивність.
Як проробити проблеми МНС? Знайшовши для себе необхідний баланс між ініціативою й совістю. Це непросто, але необхідно.
Резюме:
на цій стадії розвитку починається перший етап соціалізації, що відповідає блоку СУПЕРЭГО;
включається продуктивна функція цього блоку - четверта: дошкільник спочатку “повинен” радувати успіхами в розвитку, а потім - виробляє й освоює власне почуття боргу;
функція вже в ментальному кільці, включилося розвиток свідомого: совість, інтелектуальна активність (совість, до речі, від слова “відати”);
дуже багато трагізму в описі цієї стадії, що говорить про МНС, болючій крапці.
IV стадія. Латентна
Відповідає латентній фазі класичного психоаналізу.
Вік 6 - 11 років.
Завдання етапу: працьовитість (умілість) проти почуття неповноцінності.
Коштовні якості, що здобувають на цьому етапі: система й компетентність.
Эриксон. Любов і ревнощі перебувають у цій стадії в схованому стані (про що й говорить її назва - латентна).
Це роки початкової школи. Дитина проявляє здатність до дедукції, організованим іграм, регламентованим заняттям. Інтерес до тому, як речі влаштовані, як їх пристосувати, освоїти. У ці роки він нагадує Робинзона Крузо й часто цікавиться його життям.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.