Якщо зв'язати це із проблемою, локалізованої на п'ятої функції моделі А в соционике, виходить, що така людина не готова прийняти дуальну допомогу (яка, насамперед складається в підтримці п'ятої, самої слабкої функції): “Не подобаються мені мої дуалы”, “А немає чи у вас для мене іншого дуала?”. Також можна знайти проблему по семантиці п'ятої функції соционического типу даної людини. А ще проблеми дуальних відносин указують на необхідність оцінити відпочинок, комфорт. Про це було в статті [6].
Цікава виходить суміш проблем. Підхід даний із трьох різних точок зору. Чи дійсно вони взаємозалежні? Чи зустрічаються вони одночасно в тих самих людей? Поки на ці питання відповісти важко, тут потрібні докладні дослідження.
На пам'ять приходить один із прикладів. Чудова молода жінка, красуня й розумник, назвемо її Катею. Катя так формулює свої проблеми: “Не можу знайти роботу” й “Я погана мати”. По Берну це може говорити про недостатній включенности станів “Дорослий” й “Батько”. Виходить, найчастіше включений стан “Дитина”. Інші два ще не освоєні настільки, щоб їх включати із упевненістю.
Що з'ясовується: у Каті прекрасні діти, яких вона любить, і які люблять її. Виходить, мати вона гарна, але не довіряє собі. Спостерігаючи далі, бачу, що Катя проявляє недовіру й до інших людей, причому в дуже серйозному ступені. Що особливо помітно: “закривається” від дуальної допомоги, не вірить у підтримку. Коли хтось хоче щиро їй допомогти, вона думає, що тут підступ, людині від її щось треба. Не вірить вона й у свої сили.
Що ще? Не може кинути курити, ніяк не виходить. І проблеми переїдання. Стежачи за собою, Катя намагається не є на ніч, при цьому цікава фраза: “Я наїдаюся зараз, щоб не є потім”. Те переїдає, то сидить на дієті. Усвідомлює проблему переїдання, але не вміє з нею впоратися.
А чому не може почати працювати? Постійно вчиться, закінчуючи одні курси, відразу надходить на інші: “Це ж так цікаво!” й “Я не впевнена, що можу вже працювати, мені треба підучитися ще”. Що ж поганого в тім, що людина вчиться? Відсутність віддачі, продуктивності. Знання повинні давати віддачу, а не просто накопичуватися.
Порівнюю між собою два попередні описи: теоретичне припущення про взаємозв'язок проблем і приклад із практики. Схожі, погодитеся. Жодне з них я не підганяла під інше. Перше треба з логіки попередніх міркувань, друге - випадок з життя. При цьому чи страждає Катя заздрістю або депресією (шизоидности немає), не можу сказати, я не настільки добре її знаю. Приклад, звичайно, не доказ, але наводить на думці.
Тут потрібні дослідження. Але якщо теоретичні припущення підтвердяться, можна буде комбінувати соционические й психоаналітичні методи діагностики й консультування. А це виведе рівень допомоги людям на новий етап. Принаймні, я порадила Каті поки не боротися прямо з переїданням і палінням, а почати ледве більше довіряти людям і собі. І який результат? “Мені запропонували роботу, - сказала радісна Катя, - всі як по чарівництву”.
1. К. Г. Юнг. Тэвистокские лекції. Дослідження процесу индивидуации. Пер. с англ. - М.: “Рефл-бук”, К.: “Ваклер”, 1998.
2. Э. Эриксон. Дитинство й суспільство. Пер. с англ. - Спб.: “ЛЕНАТО”, “АСТ”, Фонд “Університетська книга”, 1996.
3. Т. Н. Прокоф'єва. Соционика й розвиток особистості. - Доповідь на XV конференції по соционике, 1998.
4. Р.К. Сєдих. Інформаційний психоаналіз. Соционика як метапсихология. - М.: НПП “Менатеп-Траст”, 1994.
5. Э. Берн. Гри, у які грають люди. Люди, які грають в ігри. Пер. с англ. - Спб.: “Лениздат”, 1992.
6. Т. Н. Прокоф'єва, Е. А. Удалова. Один зі способів здійснення процесу дуализации. //Соционика, ментология й психологія особистості, № 2, 1997.
7. Г. А. Шульман. Аспекти, функції, Тимы, люди. // Соционика, ментология й психологія особистості, № 6, 1998, № 2, 1999
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.