Засоби технологічного оснащення. Технологічне обладнання. Технологічна оснастка. Пристосування. Інструмент. Верстатні пристосування, страница 5

           При виборі пристосувань здійснюють комплекс робіт:

1.  Проведення аналізу конструктивних характеристик оброблюваної або оброблюваних (при груповій обробці) деталей, габаритних розмірів, матеріалу, точності, конструктивні характеристики оброблюваних поверхонь. Також аналізуються організаційні і технологічні умови виготовлення деталі (схема базування, вид технологічної операції, форма виготовлення).

2.  Групування технологічних операцій.

3.  Встановлення приналежності конструкцій пристосування до тієї чи іншої системи.

4.  Визначення вихідних вимог до конструкції пристосувань.

5.  Вибір конструкцій пристосувань відповідно прийнятій схемі базування деталей.

6.  Видача технічного завдання на розробку і виготовлення пристосування.

7.  Використання нормативно-технічної документації – стандарти на пристосування та їх деталі, стандарти на терміни і визначення технологічного оснащення;  технічної – альбоми типових конструкцій пристосувань, каталоги і паспорти на технологічне обладнання.

При техніко-економічному обґрунтуванні вибору пристосувань розраховується коефіцієнт завантаження пристосувань і затрати на оснащення операцій. Коефіцієнт завантаження пристосування визначається за формулою

К з.п = TкN/Fд

де:

Тк – штучно-калькуляційний час виконання технологічної операції, хв.;

N – місячна програма, що планується, шт.;

Fд – дійсний місячний фонд часу, год.

Засвоєння і опитування прослуханої лекції  (10хв.)

          Контрольні запитання:

1.  Що таке верстатні пристосування?

2.  По яким групам розподіляються?

3.  Універсальні пристосування.

4.  Переналагоджувані.

5.  Спеціальні.

6.  Верстатні.

7.  Збірні.

8.  Контрольні.

9.  Вимоги до пристосувань.

10. Вибір пристосувань.        

/ЧЕРГОВИЙ/

Заняття №4-6(6 годин)

Тема 2 Базування заготовок в верстатних пристосуваннях

ПЛАН:1 Способи встановлення заготовок для обробки

2 Правило шести точок

3 Поняття про базування бази. Похибки базування

4 Класифікація і призначення баз ГОСТ21495

/1,с.12-14;  2,с.9-68/

Мета заняття учбова: Правильно визначати бази для встановлення і закріплення деталей.

Мета заняття виховна: Просторове мислення – поняття про базування баз.

САМОСТІЙНА РОБОТА №3

ТЕМА: ОСНОВНІ СХЕМИ БАЗУВАННЯ ЗАГОТОВОК

ЗМІСТ: 1 Принципи базування.

2 Особливості базування заготовок  обробляємих на                  верстатах з ЧПК.

/1,с.12-13;  2,с.9-14;  3,с.12-17/

 1 При обробці на верстатах застосовують три основні способи встановлення деталей :

( при проектуванні технологічного процесу механічної обробки технолог вибирає установочні бази оброблюваної деталі, від якої залежить точність виготовлення деталі на верстаті)

1 З індивідуальною вивіркою положення деталі по відповідним поверхням за допомогою центрошукача на фрезерному або на координатно-розточному верстатах.

2 З вивіркою положення деталі по рискам розмітки.

3 З безпосередньою установкою деталі в пристосування ( потрібно так проектувати щоб робітник хотів зробити брак , але не зміг).

1-ий і 2-ий способи дуже трудомісткі і застосовуються при встановлені деталей в одиничному і дрібносерійному виробництві.

3-ій спосіб установки є найкращим, так як він забезпечує точне положення деталі в робочій зоні верстата. Потребує мінімум витрат допоміжного часу і застосовується в масовому і крупносерійному виробництві.

Заготовка деталі в процесі обробки повинна зайняти і зберігати протягом всього часу обробки певне положення відносно  верстата чи пристосування . Для цього необхідно виключити можливість трьох прямолінійних переміщень заготовки в напрямку вибраних координатних осей і трьох можливих поворотів відносно цих осей, або паралельним осям (тобто лишити заготовку деталі 6 /шість/ ступенів свободи).

З теоретичної механіки відомо що тверде тіло має 6 /шість/ ступенів свободи, пов`язаних з переміщенням тіла вздовж  3-х взаємно перпендикулярних осей координат OX, OY, OZі три з можливим його поворотом відносно цих осей.