- коли в якості початкового зусилля застосовують: гідравліку, стисле повітря, електромагніт, вакуум тощо.
Необхідність застосування затискуючих пристроїв може відпасти коли (рисунок 1):
- заготовка важка, а сила обробки значно мала в порівняні з її вагою;
- якщо сила обробки сама притискує заготовку до пристосування.
а) б)
Рисунок 1- Схеми обробки заготовок без закріплення:
а - цековка торця бобишки; б - зенковка отвору
Крім основного затискуючого пристрою, може вводитись і допоміжні затискуючи пристрої, щоб повисити точність, жорсткість технологічної системи (рисунок 2).
1- самовстановлююча опора
Q1 - основний затискач
Q2 - допоміжний пристрій
Рисунок 2 – Схема затиску заготовки з допоміжним пристроєм
Вимоги до затискуючих пристосувань - повинні бути:
1 Надійними в роботі, простими по конструкції і зручними в обслуговуванні;
2 Не повинні деформувати закріплені заготовки та викликати пошкодження їх поверхонь;
3 Закріплення і відкріплення заготовок повинно проводитись з мінімальним виростанням часу;
4 Повинні забезпечувати рівномірність затиску;
5 Не повинні зрушувати заготовку в процесі її закріплення та обробки.
Всі затискуючи пристосування можна розподілити на дві групи:
Прості: клинові, гвинтові, ексцентрикові, важільні
Комбіновані: гвинто – ексцентро - важільний затискач
Бувають одномісні – затискують одну заготовку, або багатомісні затискують декілька заготовок водночас.
В залежності від джерела сили бувають: ручні, механічні та автоматичні.
Ручні – закріплення в ручну тобто за рахунок мускульної сили робочого.
Механічні – пневмоприводи, гідравлічні, вакуумні, магнітні.
Автоматичні – устрої верстата які переміщуються від вузлів станка, шпинделя, супорта, або патронів з кулачками, на які діють центробіжні сили обертаючих вантажів патрона. При цьому затиск і відкріплення деталі проходить без участі робочого.
2 Розглянемо прості пристрої пристосувань.
Клиновий зажим – для надійного закріплення деталі в пристосуванні клин повинен бути самогальмуючий тобто, затискувати оброблювану деталь після припинення дії на клин початкової сили Р. Клинові затискачі застосовують в якості проміжної ланки в складних затискуючих системах. При передачі сил клиновим механізмом між силами Р і Q виходить залежність, яка визначається від силового багатокутника (рисунок 3)
Рисунок 3 – Сили, які діють в односкосовому клиновому затискачу (а), і силовий багатокутник
де - знак „+” закріплення, знак „ - ” відкріплення клина,, , - кути тертя
Самогальмування має місце при < + (забезпечується малими кутами нахилу його поверхні). Крім початкової сили на клин діють нормальні сили і ; і сили тертя Fı і F2 по його боковим поверхням. Якщо кути тертя = = =, то для односкосового клина при розташуванні передаваємої сили під прямим кутом, залежність між силами P і Q буде:
Клинові затискувачі застосовують в пристосуванні в поєднанні з іншими елементарними затискувачами.
Гвинтові затискувачі застосовують в пристосуваннях з ручним закріпленням заготовок, а також в пристосуваннях механізованого типу, які застосовуються для обробки деталей на автоматичних лініях.
Гвинтові затискувачі дуже прості і надійні в закріпленні оброблюваних деталей.
Недоліки – довгі затрати на допоміжний час для затиску і розкріплення, велика затрата мускульної сили робочого, непостійність сили затиску і можливість зміщення деталі від сили тертя на торці гвинта.
Закріплення деталей гвинтовими затискачами в пристосуванні здійснюється ключем, кулачками, гайками, або гайками-головками, встановленими на кінці гвинта. Виготовляють із Сталі 35 і Сталі 45 з твердістю HRCэ 32…42 і точністю різьблення по 7-му класу.
Розрахунок гвинтових затискачів (рисунок 4)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.