Якщо інформацію трактувати як знання, то кількість інформації, що витягається людиною з повідомлення, можна оцінити ступенем зміни його знань. Структуровані знання, представлені у виді понять і відносин між ними, називаються тезаурусом. [5] Тезаурус має ієрархічну структуру. Поняття і відносини, групуючись, утворять інші, більш складні поняття і відносини.
Знання окремої людини, організації, держави утворять відповідні тезауруси. Тезауруси різних організаційних структур включають частини тезаурусів вхідних у їхній склад елементів, насамперед, людей. Наприклад, тезаурус організації утворюється з тезаурусів співробітників по тематиці їхньої роботи й інших носіїв інформації (документів, продукції, матеріалів і т.д.).
У загальному випадку кількість інформації, одержана з повідомлення її одержувачем, залежить від співвідношення тезауруса повідомлення й одержувача. Якщо тезаурус повідомлення складає частину тезауруса одержувача або їхні тезауруси настільки відрізняються по складу, що не перетинаються, то кількість одержаної інформації мінімальна. У першому варіанті одержувач не здобуває нові знання і тезаурус одержувача не поповнюється, у другому – одержувач не розуміє зміст повідомлення і не може встановити стосунки з іншими елементами тезауруса. Подібне відбувається, коли відбуваються «передчасні» наукові відкриття, що навіть для наукової громадськості є «річчю в собі». В історії науки і мистецтва багато фактів відторгнення громадськістю ідей і добутків, що випереджають «свій час». Наприклад, доповідь російського математика Н. И. Лобачевского на засіданні фізико-математичного факультету Казанського університету в 1826 р. з викладом основ створеної ним неевклідової геометрії, що розглядається в даний час як найбільше досягнення математичної думки в історії світової науки, майже ніким не був зрозумілий і зазнав різкої критики.
Узагальнюючи сказане, циркуляцію інформації в людському суспільстві можна представити виходячи з наступної моделі.
Тезауруси людини і будь-якої організаційної структури представляють їхній капітал. Тому вони прагнуть, по-перше, до збереження (безпеки) свого тезауруса, а, по-друге, до його збільшення. Тезаурус власника інформації може бути збільшений як за рахунок синтезу знань власником шляхом проведення власних досліджень або розробок, так і їхнього законного і незаконного придбання.
Законне придбання знань можливе шляхом організованого навчання в навчальних закладах, самостійного вивчення літератури (самонавчання), запрошення на роботу більш знаючого фахівця, придбання патенту або ліцензії. Придбання знань шляхом розкрадання інформації є незаконним способом збільшення тезауруса.
У природі і суспільстві відбуваються такі процеси, як збільшення тезауруса власника в результаті синтезу інформації, так і вирівнювання тезаурусів різних власників. Вирівнювання тезаурусів відбувається шляхом передачі інформації від тезауруса більшого обсягу до тезауруса меншого обсягу. Крім цілеспрямованої (законної або незаконної) діяльності по передачі інформації мають місце випадкові процеси вирівнювання тезаурусів власників, аналогічно вирівнюванню температури в замкнутому просторі. Цей процес об'єктивно виявляється в будь-якій організації і державі шляхом випадкових, важко контрольованих процесів поширення інформації від джерела з великим обсягом тезауруса до одержувача, у тому числі несанкціонованого, з меншим обсягом тезауруса. Необхідні великі витрати і зусилля для уповільнення процесів вирівнювання тезаурусів, так само як, наприклад, важко утримати згусток енергії від розтікання.
При вирівнюванні тезаурусів комерційна ціна інформації убуває, а цінність інформації може як зростати, так і знижуватися. Дійсно, закон Ома знають дуже багато людей, але від цього корисність його для практики не зменшується. Але покупця на цю інформацію навряд чи удасться знайти, тому що вивчення закону Ома входить у програму шкільної освіти.
На практиці використовують більш грубий і простий, так називаний об'ємний спосіб виміру інформації шляхом підрахунку кількості (у бітах або байтах) символів повідомлення або виміри характеристик носія (кількості аркушів, часу передачі повідомлення й ін.). Але семантика інформації і її цінність при цьому не враховуються.
6. При копіюванні, що не змінює інформаційні параметри носія, кількість інформації не міняється, а ціна знижується. Після зняття копії з документа на ксероксі або іншому способі кількість інформації в ньому не міняється. У результаті цього несанкціоноване копіювання (розкрадання) інформації може залишитися непоміченим для її власника, якщо відсутні інші ознаки проникнення зловмисника до її джерела і факту розкрадання. Але якщо при копіюванні відбувається вплив на інформаційні параметри носія, що приводять до зміни їхніх значень, або незначні зміни накопичуються, то кількість інформації зменшується. [4]
Через те що при кожному копіюванні збільшується число її законних і незаконних користувачів, відповідно до законів ринку ціна знижується. Наприклад, відеопіратство викликає велике занепокоєння у власників відеопродукції, тому що широке поширення піратських копій значно знижує ціни на ринку.
Імовірність інформації – найважливіший показник якості інформації. Вона змінюється в результаті дезінформування і під дією перешкод. Через те що використання помилкової (перекрученої) інформації може нанести в загальному випадку більший збиток, чим її відсутність, виявленню вірогідності добутої інформації її користувач приділяє велику увагу.
Для оцінки імовірності використовують наступні показники:
- імовірність повідомлення в розумінні відсутності помилкових відомостей і даних;
- розбірливість мови;
- імовірність помилкового або правильного прийому дискретної одиниці (біта, символу, цифри, букви, слова).
Для кількісної оцінки імовірності повідомлення можуть застосовуватися різні якісно-кількісні способи і шкали, у тому числі, так звана схема Кента. Відповідно до неї діапазон можливих змін імовірності розбивається на 7 інтервалів і імовірність конкретної інформації оцінюється в шансах:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.