Актуальність проблем забезпечення інформаційних ресурсів в сучасних умовах є очевидною. Стрімко зростає значення інформації у всіх без винятку сферах діяльності людини від побутової до міжнародного співробітництва.
В умовах сучасного розвитку телекомунікацій, засобів обчислювальної техніки і зв’язку, створення локальних, державних, та глобальних інформаційних систем, інформація циркулює, накопичується, зберігається й поширюється в електронному вигляді.
Досягнення, пов’язані з розвитком інформаційних технологій, мають як позитивні, так і негативні аспекти. Головним недоліком систем, які будуються на основі „відкритої архітектури” є принципова можливість доступу до інформації з боку людей, для котрих вона не призначена. Забезпечення адекватної і попереджуючої протидії загрозам безпеки інформації є однією із головних вимог забезпечення політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки держави. Протидію загрозам безпеки інформації необхідно проводити комплексно. Захист інформації необхідно забезпечувати на всіх етапах її накопичення, обробки, зберігання та передачі. На сьогоднішній день загально визнаним є той факт, що надійно захистити інформацію в зовнішніх лініях зв’язку можна тільки з допомогою криптографічних методів.[1] Такі методи дозволяють крім забезпечення конфіденційності інформації, забезпечити її цілісність і недоторканість, організувати процедуру аутентифікації абонентів що обмінюються інформацією, дозволяють реалізувати синхронне формування однакових послідовностей даних на обох кінцях лінії зв’язку і т. д. Криптографічні двоключові методи засновані на оригінальних та не до кінця вивчених якостях математичних об’єктів. В основі двоключових (з відкритим ключем) шифрів лежить ідея використання математичних перетворень, побудова обернених до яких, без додаткових даних, не може буди реалізована числовими методами.
Побудова криптографічних перетворень як і методи їх використання для захисту інформації не є тривіальними, тому знайомство з основами криптографії не тільки необхідне для повноцінної технічної освіти, але і корисно для практичних доповнень і може з великим ефектом використовуватись в фінансовій і комерційній галузях.
Автори.
Вступ
Проблема захисту інформації шляхом перетворення, що виключає її сприйняття сторонніми, хвилювала людський розум з давніх часів. Вирішенню цієї проблеми зобов'язана своїм народженням криптологія. (kriptos – точний, logos – наука) – наука вивчаюча проблеми теорії і проектування секретного зв'язку.
Криптологія – одна з древніх наук. Про неї згадують завжди, коли виникає необхідність приховувати таємниці.
Але одним олівцем і папером скористатися досить важко й обтяжно, з найдавніших часів людина намагається використовувати різні знаряддя що дозволяють полегшити працю шифрувальнику. Після багатовікового використання мотузок, жезлів, смужок, стрічок, планшетів, трафаретів, дисків і т.д. криптологія на початку ХХ століття поставила на службу масу механічних, пневматичних і електричних (“Енігма”), а потім і електронних пристроїв. Поява комп'ютерів була сприйнята саме як поява могутнього помічника для людей, які займаються розробкою й аналізом алгоритмів шифрування.
Криптологія підрозділяється на два напрямки – криптографію і криптоаналіз – дисципліни, що у своєму розвитку переслідують прямо протилежні цілі.
Криптографія – це наука що забезпечує безпеку даних. Вона займається пошуком і дослідженням математичних методів перетворення інформації, тобто криптографи намагаються забезпечити безпеку переписки, винаходячи все нові і нові системи шифрування повідомлень. При цьому вони намагаються вирішити чотири важливих проблеми безпеки: конфіденційність, аутентифікацію, цілісність і контроль учасників взаємодії.
Криптоаналіз – це дослідження можливостей розшифровування інформації без знання ключів (дешифрування, злом захищеного зашифрованого повідомлення), тобто криптоаналітично вирішують задачу зворотню криптографії – розкриваючи шифри, або підроблюючи шифровані повідомлення, заміняючи відкритий текст підробленими даними.
Історія криптографії – ровесниця історії людської мови. Більш того, писемність сама по собі була криптографічною системою, оскільки в древніх суспільствах нею володіли тільки обрані.
Винайдена тисячоріччя тому, писемність сьогодні має властивості вседоступності, що, у залежності від одержувача повідомлення, можна розглядати як корисну, чи шкідливу властивість. Ми звичайно радіємо, коли одержуємо листа, але помітивши, що конверт розкритий і з його змістом хтось ознайомився, настрій одразу падає.
Інший приклад – Цезар у своїх переписках використовував шифр, що одержав його ім'я. Щоб розібрати і прочитати його тексти, потрібно всякий раз читати четверту букву замість першої відповідно до алфавіту, наприклад Д замість А. Послання сенату VENI VIDI VICI: тобто прийшов, побачив, переміг, зроблене Цезарем, виглядало б шифровано SBKF SFAF SFZF. [2].
Тому паралельно писемності, розвивається секретна писемність, тобто фактично криптографія. Зі світовим разповсюдженням писемності криптографія стала формуватися як самостійна наука.
Ряд систем шифрування прийшов до нас із глибокої давнини і з'явилися вони швидше за все одночасно з писемністю. Методи секретного переписування були винайдені незалежно в багатьох древніх суспільствах, таких як Єгипет, Шумер і Китай, але детальний стан криптології в них невідомий.
Навіть у біблії можно знайти приклади шифровок, хоча мало хто це помічає.
У книзі пророка Ієреміі читаємо „...а цар Сесааха вип'є після них.” Але, такого царя і царства ніколи не було! Розгадка в тому, що часом священні іудейські тексти шифрувалися простою заміною. Замість першої літери алфавіту записувалася остання і т.д. Цей древній метод шифрувань називався атбаш. Читаючи по ньому слово СЕССАХ, мовою оригіналу одержуємо слово ВАВІЛОН, і зміст біблійного тексту стає зрозумілим.[2]
Могутній імпульс до свого розвитку криптографічні системи одержали в роки першої і Другої Світових Воєн. (шифри Playfair, подвійний квадрат, Енігма),
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.