Учбово-методичний посібник для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Основи теорії криптографії і криптоаналізу”, страница 7

Дефіцит часу при прийнятті рішень виникає, коли недостатньо часу для сприйняття (читання) і обробки інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення. При нестачі часу частина інформації не враховується, що по наслідках аналогічно дефіциту інформації. Тому керівник жадає від своїх помічників представляти йому інформацію в узагальненому вигляді і формі, що дозволяє сприйняти її в стислий термін.

З огляду на життєву потребу в інформації для будь-яких живих організмів, природа створила механізм, що змушує їх шукати інформацію у випадку її дефіциту. Таким загальним механізмом для активізації діяльності живих істот по задоволенню основних потреб, у тому числі інформаційної потреби, є емоції. Рівень негативних емоцій живої істоти пропорційний дефіциту інформації, необхідної для прийняття їм рішень. Алгоритм поводження живої людини формується таким, щоб усунути причини негативних емоцій, у тому числі шляхом пошуку інформації.

4. Цінність інформації змінюється в часі. Поширення інформації і її використання приводять до зміни її цінності і ціни. Характер зміни цінності в часі залежить від виду інформації. Для наукової інформації ця залежність часто має хвилеподібний вид. Інформація про відкриття навіть нових законів або явищ природи спочатку належним образом не оцінюється. Наприклад, на початку століття результати досліджень по атомній фізиці носили чисто пізнавальний характер і цікавили вузьке коло вчених. Інформація в цій області придбала надзвичайно високу цінність, коли з'явилися реальні можливості практичного використання атомної енергії. У міру того, як вичерпуються на визначеному етапі науково-технічного прогресу можливості практичної реалізації теоретичних результатів, цінність інформації убуває. Нові технології або досягнення в суміжних областях можуть збільшити цінність давно отриманих знань.

Цінність більшості видів інформації, що циркулює в суспільстві, згодом зменшується – інформація старіє. Старіння інформації Сі в першому наближенні можна апроксимувати виразом виду [8]:

,

де С0 – цінність інформації в момент її виникнення (створення):

t – час від моменту виникнення інформації до моменту її використання;

tжц – тривалість життєвого циклу інформації (від моменту виникнення до моменту застарівання).

Відповідно до цього виразу за час життєвого циклу цінність інформації зменшується до 0,1 первісної величини.

У залежності від тривалості життєвого циклу комерційна інформація в [2] класифікується в такий спосіб:

-  оперативно-тактична, що втрачає цінність приблизно по 10% у день (наприклад, інформація видачі короткострокового кредиту, пропозиції по придбанню товару в термін до одного місяця й ін.);

-  стратегічна інформація, цінність якої убуває приблизно 10% на місяць (зведення про партнерів, про довгостроковий кредит, розвиток і т.д.).

Інформація про закони природи має дуже великий час життєвого циклу. Її старіння виявляється в уточненні законів, наприклад, в обмеженнях законів Ньютона для мікросвіту.

5. Неможливо об'єктивно (без обліку корисності її для споживача, власника) оцінити кількість інформації. Кількість інформації, що утримується, наприклад, у книзі, для різних читачів – різна. Навіть одна й та сама людина в різні періоди свого життя знаходить у книзі щораз щось нове для себе. Кількість інформації в голові людини можна побічно оцінити по його діях, тому що для ухвалення обґрунтованого рішення необхідно більше інформації.

Іноді корисність інформації пов'язують з її якістю. Але поняття «якість» стосовно до інформації не має самостійного значення, тому що воно поглинається поняттям «кількість». Дійсно, кількість інформації, наприклад, у фотографії залежить від її якості. Чим більш різке зображення на фотографії, тим більше в ньому півтонів і відтінків кольору, тим більше інформації вона містить. Погіршення якості зображення при копіюванні, наприклад, відеокасет приводить до зниження кількості інформації і, як наслідок, до зменшення психологічного впливу фільму на глядача. Під якістю інформації звичайно мають на увазі якість відображення її на носії або її вірогідність (відповідність оригіналу). Якість інформації в цьому змісті можна досить об'єктивно вимірити. [7]

Для визначення кількості інформації в теорії інформації запропонований ентропійний підхід. Відповідно до нього кількість інформації оцінюється мірою зменшення в одержувача невизначеності (ентропії) вибору або чекання подій після одержання інформації. Кількість одержуваної інформації тим більша, чим нижче імовірність події. Такий підхід добре розроблений для визначення кількості інформації в повідомленні, переданому по каналах зв'язку. Вибір при прийомі здійснюється між символами алфавіту повідомлення. Кількість інформації в переданому по каналах зв'язку повідомленні з N символів (без обліку зв'язку між символами в повідомленні) розраховується по відомій формулі Шенона [8]:

де Pi – імовірність появи в повідомленні символу i;

n – кількість символів в алфавіті мови.

Як випливає з формули, кількість інформації, вимірювана в бінарних елементах (у бітах, байтах), залежить тільки від кількості і статистики символів, але не залежить від змісту повідомлення. Кількість інформації, обумовлена по цій формулі, однакова при передачі безглуздого тексту або повідомлення про життєво важливі для одержувача зведення. З погляду передачі таких повідомлень по каналах зв'язку такий підхід обґрунтований, тому що витрати на передачу цих повідомлень однакові. А на що витрачено гроші відправника повідомлення і наскільки воно інформативно для одержувача, – ці питання до зв'язку відношення не мають.

Аналогічно, коли при телефонній розмові Ваш співрозмовник подає відомі факти, то кількість отриманої Вами інформації мала, хоч розмова може тривати досить довго. Виникає питання, що передавалося в цьому випадку. Очевидно, що здійснювалася передача лише акустичних і електричних сигналів.