Але облік виробництва можна автоматизувати й у типовій конфігурації "1С: Бухгалтерія 7.7 Бухгалтерський облік для України". Облік виробничих запасів і готової продукції ведеться в ній за наступною схемою: списання матеріалів у виробництво, розрахунок попередньої собівартості списаних матеріалів і приблизної вартості інших витрат, оприбуткування готової продукції за попередньою собівартістю (попередня калькуляція); реєстрація інформації про незавершене виробництво; розрахунок остаточної собівартості продукції (остаточна калькуляція).
Перелік видів продукції, що випускають підприємством, і перелік використовуваних у виробництві матеріалів, вносяться в однойменні розділи довідника "Номенклатура". Реквізит "Рахунок, на який закривається стаття витрат" діє тільки у випадку, коли для обліку витрат використовуються рахунки 8 і 9 класів. Щоб списати витрати, накопичені на рахунках класу 8 у розрізі різних видів витрат на відповідні рахунки 91, 92, 93, 94 або 23 для кожного виду витрат з довідника буде обраний зазначений у цьому реквізиті рахунок. Ця господарська операція виконується автоматично документом "Фінансові результати" у режимі "Закриття елементів витрат".
Для обліку виробництва використовуються дві групи статей витрат: "Виробничі" і "Загальновиробничі". У діалозі елемента "Вид витрат" є реквізит "Відноситься до постійних загальновиробничих витрат", що має сенс тільки для загальновиробничих витрат, тобто тих, у яких у реквізиті "Рахунок закриття" зазначений рахунок 91. Постійні й змінні загальновиробничі витрати розподіляються з рахунку 91 по-різному. За допомогою цього прапорця можна виділити постійні загальновиробничі витрати.
На підставі довідника "Склад продукції" відбувається автозаповнення документа "Калькуляція". Заповнювати довідник має сенс, якщо перелік матеріальних й інших витрат для даного виду продукції постійний. Якщо ж склад продукції часто змінюється, то вказувати його доцільно безпосередньо в документі "Калькуляція", також вибором із двох довідників. Довідник "Склад продукції" для такого виду продукції при цьому можна не заповнювати.
Для того, щоб тільки списати матеріали у виробництво, без одночасного оприбуткування готової продукції, можна використати документ "Калькуляція" у спеціальному режимі – з відзначеним прапорцем полем "Тільки списати матеріали у виробництво". Документ вводиться через меню Документи → Виробництво → Калькуляція або командою Журнали → Виробництво → Новий документ.
При формуванні проводок зі списання матеріалів у виробництво використовуються рахунок і вид витрат, зазначені в їх реквізитах. Якщо ж відзначити прапорцем пункт "Вибрати рахунок витрат", у шапці документа відкриються два додаткові поля. У них можна вказати рахунок і вид витрат, які будуть використані в дебеті проводок при списанні матеріалів конкретним документом. Рахунки й види витрат з реквізитів довідника "Номенклатура" при цьому будуть зігноровані.
Документ у цьому режимі може списувати тільки матеріали. Види витрат у табличній частині документа вказувати не слід, хоча довідник "Види витрат" і доступний: при проведенні документа програма видасть попередження.
Для списання матеріалів у виробництво й оприбуткування готової продукції на склад за попередньою собівартістю використовується документ "Калькуляція", але прапорець "Тільки списати матеріали у виробництво" у ньому не встановлюється. Зовнішній вигляд документа при цьому змінюється.
Поле "Вид калькуляції" у документі заповнюється автоматично за наступними правилами:
будь-який документ "Калькуляція", введений у режимі "введення нового", є попередньою калькуляцією;
будь-який документ "Калькуляція", введений у режимі "введення на підставі", є остаточною калькуляцією.
Якщо вводити документ "Калькуляція" через меню Документи → Виробництво → Калькуляція або командою Журнали → Виробництво → Новий документ, то вийде попередня калькуляція. Змінити значення поля "Вид калькуляції" у документі неможливо. Для кожної партії даного виду продукції необхідно ввести окремий документ. При обліку за партіями документ "Калькуляція" формує окрему прибуткову партію для продукції, при застосуванні середньозваженого методу обліку собівартості у виробництві продукцію варто прибуткувати на службову "партію за замовчуванням".
Якщо матеріали списуються у виробництво незалежно від оприбуткування готової продукції, то замість їх кількості в табличній частині попередньої калькуляції варто вказати ті види витрат, на які відбувається їх списання.
При проведенні документа буде розрахована собівартість матеріалів (ціна й сума). Статті нематеріальних витрат будуть списані за нормативною сумою витрат, внесеною вручну в графу "Сума попередня".
Після проведення документ буде відображатися в журналі "Виробництво" зі статусом "Незакрита попередня". Це означає, що для документа ще не створена остаточна (коригувальна) калькуляція.
Попередня калькуляція за статтями витрат формує проводки за кредитом рахунку 23 із зазначеною аналітикою в дебет рахунку 26 на собівартість оприбуткованої продукції. У першій проводці Д-т 26 – К-т 23 буде зареєстрована кількість виробленої продукції, інші проводки вводяться з нульовою кількістю. Якщо в калькуляції зазначені витрачені матеріали, то формуються проводки їх списання в дебет субрахунку обліку витрат, зазначеного в реквізитах довідника "Номенклатура". Та ж сума одночасно списується проводкою Д-т 26 – К-т 23 зі статтею "Матеріальні витрати". Субрахунки обліку витрат закриваються проводками в дебет рахунку 23.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.