Проектування двох принципових варіанта нової залізничної лінії, складення поздовжніх профілів з їх подальшим техніко-економічним порівнянням, страница 31


8 Розрахунок ланки прямокутної залізобетонної труби

Водопропускні труби - це штучні спорудження, призначені для пропуску під насипами доріг невеликих постійних або періодичних діючих водотоків. В окремих випадках труби використаються як шляхопроводи тонельного типу, скотопрогонів і т.п.

При проектуванні дороги особливо при невеликих висотах часто доводиться вибирати одне із двох можливих споруджень - малий міст або трубу. Якщо техніко-економічні показники цих споруджень приблизно однакові або відрізняються незначно, перевага віддається трубі, тому що: пристрій труби в насипі не порушує безперервності земляного полотна й верхньої будови колії; експлуатаційні витрати по утриманню труби значно менше, ніж малого мосту; при висоті насипу над трубою більше 2 м вплив тимчасового навантаження на спорудження знижується, а потім у міру збільшення цієї висоти практично втрачає своє значення.

8.1 Види водопропускних труб

По виду вхідної ланки оголовки бувають із нормальною ланкою, висота якого дорівнює висоті ланок середньої частини труби ; з підвищеною ланкою й з конічною ланкою Труби з підвищеною й конічною вхідною ланкою мають більшу водопропускну спроможність, чим з нормальною ланкою.

На водотоках з незначними витратами труби можуть бути без оголовків з вертикальним зрізом, що виступає з насипу або мати коміркові оголовки з похилим зрізом у площині укосу насипу а також з підвищеною або конічною ланкою без укісних стінок. Водопропускна спроможність труб без оголовків з вертикальним то

По матеріалі труби діляться на дерев'яні, кам'яні, бетонні, залізобетонні й металеві. Крім того, труби можуть бути із пластмаси й інших матеріалів.

Залежно від інженерно-геологічних умов труби можуть бути з фундаментами на природній основі або з пальовими фундаментами, а також без фундаментів з укладанням ланок на залізобетонні плити або лекальні блоки або на ґрунтові подушки на ложі, спланованому по обрисі труби.

По способу будівлі труби розділяються на споруджені на місці й збірні із блоків, виготовлених на заводі.

Залежно від кліматичних умов експлуатації труби бувають звичайного й північного виконання.

Для пропуску невеликих водотоків через неглибокі виїмки влаштовують дюкери, що складаються із двох колодязів, з'єднаних трубою, що проходить під полотном дороги. Іноді труби закладають у фільтруючі насипи для пропуску високих вод.

Труби, як правило, розташовують перпендикулярно до осі дороги, але при косому перетинанні глибоких ярів улаштовують косі або криволінійні труби, а на крутих схилах місцевості - косогорні труби.

Косі труби. Ці труби можуть мати індивідуальні оголовки клиноподібні ланки в середній частині. Застосування індивідуальних оголовків поліпшує гідравлічні характеристики, але ускладнює конструкцію й збільшує довжину труб. Труби із клиноподібними ланками мають прості оголовки, але меншу водопропускну спроможність.

Косогірні труби. Такі грубі влаштовують на перетинаннях доріг з малими бурхливими водними потоками з поздовжнім уклоном русла більше 0,02. Ці труби звичайно мають наступні конструктивні частини: швидкотік із вхідною ділянкою, перехідний пристрій від швидкотока до труби, середню частину труби, гаситель енергії водотоку на виході із труби й відвідне русло з укріпленням. Залежно від місцевих умов деяких із цих частин може не бути. При більших склонах русла труби звичайно мають на вході й виході водобійні колодязі або шахти. Швидкотоки являють собою збірні залізобетонні або монолітні бетонні лотки з вертикальними або похилими стінками й звичайно із шорсткуватим дном для зменшення швидкості бігу води. Перехід від швидкотоків до труби здійснюють плавним зменшенням поперечного переріза потоку за допомогою прямолінійних або криволінійних, вертикальних або похилих стінок.