Проектування двох принципових варіанта нової залізничної лінії, складення поздовжніх профілів з їх подальшим техніко-економічним порівнянням, страница 13

3 Визначення можливої провізної спроможності нової залізничної лінії

Комплекс технічних параметрів постійних пристроїв, технічного оснащення і способів організації руху потягів визначає відповідний рівень можливої провізної спроможності  , що забезпечує нормальну роботу дороги тільки за умови  > . До моменту  =  варто провести заходи, що забезпечать новий рівень можливої провізної спроможності що, як правило, вимагає додаткових, капітальних вкладень. З меншими витратами це може бути здійснене в тому випадку, коли ці заходи передбачені. Тому при виборі технічного стану залізничної лінії треба враховувати не тільки первісні витрати на будівництво, експлуатацію, але і наступні капіталовкладення для етапного нарощування потужності дороги в міру росту обсягу перевезень. Можлива провізна спроможність проектованої лінії визначається окремо для кожного технічного стану по формулах:

                                                                               (3.1);

де:

 - маса вантажного потяга нетто, (т);

 - пропускна здатність вантажного руху по роках експлуатації, (пар поїздів/добу);

 - коефіцієнт, що враховує середньорічну нерівномірність перевезень, (=l,l).

Максимальна пропускна здатність проектованої лінії визначається пропускною здатністю перегонів. У тих випадках, коли розрахункова пропускна здатність задана у вихідних даних, можливу пропускну здатність для вантажних потягів по роках експлуатації з урахуванням загальносітьових резервів інших категорій потягів з розрахунковими для них коефіцієнтами знімання визначають по формулі:

                                                 (3.2);

де:

 - коефіцієнт резерву пропускної здатності, прийнятої по СНИП П-39-76, (К=0,8);

 - коефіцієнт знімання вантажних потягів відповідно пасажирськими, збірними і прискореними поїздами, (=1,1; =1,5; =1,2);

 - число пар відповідно пасажирських, збірних і прискорених поїздів;

 - розрахункова пропускна спроможність залізничної лінії в парах потягів у добу, по якій розміщаються роздільні пункти.

При звичайному графіку руху потягів максимальна пропускна здатність визначається по формулі:

                                                                               (3.3);

де:

 - розмір «вікна» наданого для ремонту і поточного утримання колії, для попередніх розрахунків у середньому протягом року можна приймати для одноколійних ліній =60 хв., для двоколійних ліній =120хв.;

 - коефіцієнт надійності здійснення експлуатаційної роботи (=0,96).

 - період графіка руху потягів,(хв.).

Визначення можливої провізної і пропускної спроможності лінії варто починати з визначення періоду графіка  при різноманітних засобах організації прямування.

Період звичайного (непакетного) графіка:

                                                                           (3.4);

де:

 - час потяга в напрямку "туди", хв.;

 - час ходу потяга в напрямку "назад", хв.;

 - станційні інтервали , хв., =4 хв.

 - час на розгін та уповільнення, хв., =3 хв.

При частково-пакетному графіку руху потягів максимальна пропускна здатність визначається по формулі:

                                                                          (3.5);

де:

 - число пар потягів у пакеті, (К=2);

 - коефіцієнт пакетності; (=0.5);

 - період пакетного графіка, обумовлений по формулі:

                                                                          (3.6);

де:

 - період звичайного графіка руху потягів;

 - інтервал побіжного проходження потягів при тепловозній тязі 10 хв., при електричної 8 хв.;