Поліноміальну модель першого порядку шукаємо у вигляді
, де =t-5.
Оцінки й параметрів і знаходимо по формулах
, .
З огляду на (3.2), маємо . З табл. 3.2 знаходимо , Тоді
Таким чином, модель першого порядку має вигляд
(3.11)
Обчислимо дисперсію D1 моделі першого порядку (3.11). Маємо
Коефіцієнт детермінації лінійної моделі (3.11)
Значення означає, що лінійна модель пояснює 55,8% дисперсії Y, інші 44,2% не обумовлені лінійною моделлю, а зв'язані з випадковістю цієї моделі.
Переходимо до обчислення і оцінки ортогональної регресії другого порядку. У нашому випадку , звідси знаходимо числа , наведені в п'ятому стовпці табл. 3.2. Далі
,
З огляду на (3.11) і значення =0,24 знаходимо рівняння моделі другого порядку. Воно має вигляд
. (3.12)
Тепер
Коефіцієнт детермінації
.
Для регресії третього порядку
, ,
,
(3.13)
,
Коефіцієнт детермінації , що незначно перевищує коефіцієнт детермінації моделі другого порядку.
Перевіряємо, чи є рівняння третього порядку значимо кращим у порівнянні з рівнянням другого порядку, чим рівняння другого порядку.
При рівні значимості =0,05 і числі ступенів волі n-4=5 значення tкр =2,571 (Додаток А).
, .
Так як 1,420<2,571, то критерій Стьюдента (3.5) не виконується, а тому покладаємо (). До такого ж результату ми прийдемо, використовуючи критерій Фишера (3.7). При рівні значимості і числах ступенів волі n-3=6 й n-4=5 знаходимо (Додаток В).
Це означає, що модель третього порядку (3.13) не є значимим поліпшенням моделі другого порядку (3.12).
Зробимо аналіз регресії четвертого порядку
.
Значення наведені в передостанньому стовпці табл. 3.2, їх можна знайти за рекурентною формулою
,
використовуючи відомі значення P1(i), P2(i) і P3(i). Обчислюємо і . Маємо
, ,
,
Перевіряємо значимість рівняння четвертого порядку в порівнянні з рівнянням третього порядку. При і n-5=4 значення (Додаток А)
, .
Критерій Стьюдента (3.5) значимості не виконується, тому вважаємо, що .
Аналогічно при рівні значимості і числах ступенів волі n-3=6 і n-5=4 маємо (Додаток В)
Так як 1,17<6,16, то критерій не виконується, і ми відкидаємо поправку.
Таким чином, аргументи проти b3=0 і b4=0 слабкі, і ми дістаємося висновку, що дані вибірки цілком прийнятно апроксимуються квадратичною моделлю (3.12)
.
Коефіцієнт детермінації, що характеризує якість цієї моделі, .
Зробимо прогноз урожайності зернових на поточний і наступний роки. Маємо
,
.
Є дані про прибуток (у млн. грн.), витратах на одну грн. зробленої продукції (x1 у коп.) і вартістю основних фондів (x2 у коп.) по даним 10 однотипних підприємств (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Y |
25,4 |
26,1 |
27,8 |
29,2 |
30,4 |
32,4 |
33,4 |
35,7 |
37,4 |
40 |
х1 |
86 |
82 |
85 |
77 |
81 |
84 |
86 |
88 |
79 |
76 |
х2 |
230 |
242 |
251 |
262 |
271 |
282 |
294 |
308 |
315 |
331 |
Необхідно:
1 Обчислити вибіркові парні коефіцієнти кореляції і вибіркові часткові коефіцієнти кореляції, установити їх значимість при рівні значимості =0,05. Зробити висновки про силу зв'язку показника Y і факторів х1, х2.
2 Методом найменших квадратів оцінити коефіцієнти лінійної регресії Зробити аналіз оціненої регресії, обчисливши:
а) зміну прибутку при збільшенні величини кожного з факторів на одиницю;
б) середні коефіцієнти еластичності для кожного фактора.
3 Оцінити якість отриманої моделі, обчисливши коефіцієнт детермінації.
1 Обчислимо вибіркові парні коефіцієнти кореляції і вибіркові часткові коефіцієнти кореляції за даними табл. 4.1, яка характеризує залежність прибутку від витрат і вартості основних фондів.
Вибіркові парні коефіцієнти кореляції знаходяться за формулами
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.