Результати функціонального аналізу підприємства та визначення його сильних і слабких сторін використовуються при формуванні функціональних стратегій.
5.2 Характеристика методики SWOT-аналізу. Побудова матриці SWOT.
Одним з найбільш популярних інструментів, що дозволяє об'єднати позитивні та негативні фактори, що впливають на діяльність підприємства як ззовні, так і зсередини, а також проаналізувати можливі стратегії поводження підприємства в ринковому середовищі, є SWOT-аналіз (рис. 5.1).
Назва цього методу утворилася як абревіатура чотирьох англійських слів, які в перекладі означають "сили, слабості, можливості, погрози".
SWOT-аналіз спрямований на визначення основної (загальної) стратегії підприємства з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього середовища одночасно.
Рисунок 5.1. Схема проведення SWOT-аналізу
У процесі вибору оптимальної стратегії користуються двома підходами:
1) від внутрішніх факторів (сильні та слабкі сторони) до зовнішніх (можливості та погрози) – власне це і є SWOT-аналіз. Цей підхід дозволяє з'ясувати, яким чином підприємство може вплинути на зовнішнє середовище (за рахунок сильних сторін знизити або ліквідувати зовнішні погрози). Результатом такого підходу до аналізу є розробка стратегії формування середовища;
2) від зовнішніх до внутрішніх факторів – TOWS-аналіз. Даний підхід показує вплив зовнішніх факторів на перспективи діяльності підприємства (наприклад, вплив погрози може зробити підприємство уразливим, послабивши його сильні позиції, або збільшивши ще більш слабкі). Результатом такого підходу є формування стратегії адаптації до середовища.
Для проведення SWOT-аналізу необхідно правильно визначити внутрішні та зовнішні фактори, виявити, які з них є найбільш істотними, грають більш важливу роль у діяльності підприємства, у його конкурентній боротьбі та у формуванні його стратегії.
Для встановлення взаємозв'язку і взаємовпливу сильних і слабких сторін, можливостей і погроз, а також формування на їхній основі стратегій розвитку підприємства будується матриця SWOT (рис. 5.2).
М > З |
З > М |
||
Можливості: 1 2 3 ... |
Загрози: 1 2 3 ... |
||
С > Cл |
Сильні сторони: 1 2 3 ... |
Стратегія “max-max” |
Стратегія “max-min” |
Сл > С |
Слабкі сторони: 1 2 3 ... |
Стратегія “min-max” |
Стратегія “min-min” |
Рисунок 5.2. Матриця SWOT-аналізу
Стратегія "max-max" рекомендується для підприємств, у яких сильні сторони переважають, а ринок надає більше можливостей, ніж створює погроз. У цій ситуації підприємство повинно застосовувати активні дії для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікованості продукції, випуску товарів-новинок.
Стратегія "min-max" рекомендується для підприємств, у яких переважають слабкі сторони, але вони мають сприятливі ринкові можливості. Підприємство повинно прагнути підсилити конкурентні позиції в тих галузях, де це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) слабких господарських підрозділів. Доцільно сконцентрувати увагу на зниженні витрат і підвищенні конкурентноздатності продукції.
Стратегія "max-min" використовують ті підприємства, які опинилися в досить поганій ситуації. Вони повинні використовувати свої сильні сторони не для росту, а для нейтралізації зовнішніх погроз, тобто перейти до позиційної оборони. Більшість зусиль необхідно направити на стримування натиску конкурентів і підготовку активних дій у майбутньому, коли можливості будуть перевищувати погрози, хоча, вибірково, підприємства можуть завоювати окремі ринкові ніші.
Найгірша доля очікує підприємства, які повинні використовувати стратегію "min-min", зміст якої – поступове згортання діяльності, перепрофілювання, реінвестування коштів в інші галузі тощо. В окремих випадках підприємство може ризикнути залишитися на ринку, наприклад, за допомогою об'єднання з іншим підприємством.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.