Теоретико – правова характеристика повідомлення про підозру в кримінальному провадженні. Поняття та значення повідомлення про підозру, страница 6

У разі неможливості безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру зазначеній у ньому особі слідчий або прокурор повинні використовувати інші способи, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. Такі способи передбачені статтею 135 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. В статті також зазначено особливі випадки виклику особи в кримінальному провадженні.

Частина 1 статті вимагає, щоб письмове повідомлення про підозру було вручене особі в день його складення слідчим або прокурором. Це означає, що в такому повідомленні обов'язково має бути зазначена дата його складання. Оскільки вручення особі письмового повідомлення про підозру повинно здійснюватися, як правило, в органах досудового розслідування, слідчий або прокурор зобов'язані вчинити вказану дію до закінчення робочого дня у відповідній установі.

При затриманні особи в порядку статті 208  письмове повідомлення про підозру має бути вручене їй не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. При цьому слідчий або прокурор повинні дотримуватися загального правила, установленого частиною 1 статті 278, згідно з яким письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення.

Якщо затриманому в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України по закінченні 24 годин з моменту затримання не вручено письмове повідомлення про підозру, то службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана негайно звільнити таку особу.

Згідно з частиною 4 статті слідчий або прокурор повинні невідкладно внести до ЄРДР інформацію про дату та час повідомлення особи про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Термін "невідкладно" означає, що зазначені дії мають бути вчинені слідчим чи прокурором негайно після вручення ними особі письмового повідомлення про підозру.

1.3 Зміна повідомлення про підозру

Порядок зміни повідомлення про підозру регулюється статтею 279 Кримінального процесуального кодексу України. Вона є завершальною в главі, що присвячена інституту повідомлення про підозру.

Після вручення особі письмового повідомлення про підозру під час подальшого досудового розслідування слідчий, прокурор можуть отримати фактичні дані, які вказуватимуть на вчинення нею інших кримінальних правопорушень. Крім того, отримані ними докази можуть свідчити про необхідність зміни первинної підозри за фактичними обставинами або виключення з неї окремих кримінальних правопорушень, епізодів, кваліфікуючих ознак тощо, які не знайшли свого підтвердження. Зазначені обставини слід розглядати як підстави для зміни повідомлення про підозру.

Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому статтею 278 Кримінального процесуального кодексу України. Якщо повідомлення про первинну підозру здійснював прокурор, то тільки він уповноважений повідомити особі про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру [9, с. 696].

Загалом, зміна повідомлення про підозру полягає у:

1) повідомленні про нову підозру, не пов'язаної одним злочинним задумом з попередньою підозрою, у вчиненні кримінального правопорушення з до цього невідомими фактичними обставинами та іншою юридичною кваліфікацією;

2) доповненні попередньої підозри новими обставинами кримінального правопорушення, які кваліфікуються за однією й тією ж статтею (частиною статті) кримінального закону;

3) уточненні фактичного змісту підозри (час, місце, наслідки тощо);