Вирішення поставлених завдань дасть змогу використовувати теоретико-правову базу для подальших досліджень, а також для вдосконалення нормативно-правових засобів регламентації даного інституту і практики застосування його норм. Суттєвим є з’ясування особливостей повідомлення про підозру окремій категорії осіб, зокрема, визначення їх причин та значення. Оскільки, людям слід розуміти чому саме окремі категорії мають особливий порядок кримінального провадження. Задля вдосконалення досліджуваного інституту доцільним є визначення порядку повідомлення про підозру в іноземних країнах. Це має здійснюватися з метою не допущення помилок, які були здійснені цими країнами. Інститут повідомлення про підозру, як і будь-який інший, потребує постійного вдосконалення. Для цього мають бути встановлені проблемні питання та можливі шляхи їх подолання. Усі ці завдання мають бути вирішені для того, аби громадяни могли захистити свої права та інтереси спираючись на норми права, що повинні бути демократичними. Норма права є особливим засобом регулятивного впливу на суспільство, однак цей вплив має відбуватися з додержанням таких засад: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканості житла чи іншого володіння особи, таємниці спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканості права власності, презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини та ін.
Дослідження теми буде проводитися в курсовій роботі поетапно. Вирішення завдань, що постали перед початком дослідження, зумовили й структуру роботи. У Розділі 1 буде надана теоретико-правова характеристика повідомлення про підозру в кримінальному провадженні. У Розділі 2 зазначено особливості інституту повідомлення про підозру. У Розділі 3 вивчено проблеми та напрями їх вдосконалення.
Основними джерелами інформації є чинні нормативно-законодавчі акти України, науково-практичні коментарі, підручники закордонних та вітчизняних вчених, наукові публікації і монографічні видання.
Ретельне дослідження інституту повідомлення про підозру є необхідним, адже порушення законодавства та помилки, які можуть бути допущені при його врученні та в самому змісті повідомлення можуть призвести до суттєвих обмежень прав і свобод громадянина.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО – ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
1.1 Поняття та значення повідомлення про підозру
Інститут повідомлення про підозру є достатньо новим в юридичній літературі. Проте не зважаючи на це, йому присвячена глава 22 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналізуючи положення даного кодексу, можна побачити що він не дає поняття «повідомлення про підозру». Однак детально вивчивши зміст статей глави 22, слід виокремити ознаки, які притаманні вказаному поняттю. До них слід віднести наступне:
1) повідомлення про підозру є процесуальним рішенням;
2) воно складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором;
3) здійснюється на стадії досудового розслідування;
4) внаслідок вручення даного повідомлення, особа набуває статусу підозрюваного.
На основі вказаних ознак можна сформулювати таке визначення поняття «повідомлення про підозру». Повідомлення про підозру – це процесуальне рішення, що складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором на стадії досудового розслідування, внаслідок якого особа набуває статусу підозрюваного.
З’ясувати значення повідомлення про підозру можна спираючись на статтю 276 Кримінального процесуального кодексу України.
Частина 1 вказаної статті передбачає вичерпний перелік випадків обов'язкового письмового повідомлення особі слідчим або прокурором про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення. Зміст такого повідомлення повинен відповідати вимогам статті 277 Кримінального процесуального кодексу України.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.