Теоретико – правова характеристика повідомлення про підозру в кримінальному провадженні. Поняття та значення повідомлення про підозру, страница 18

17. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів  України  щодо  гуманізації кримінальної відповідальності Закон України від 15.04.2008 р № 270-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. - № 24. – Ст.236.

18. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини Закон України від 07.10.2014 № 1689-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. - № 46. – Ст.2046.

19. Про захист  персональних  даних  Закон  України  від  01.06.2010 р  № 2297-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 34. - Ст.481.

20. Про інформацію Закон України від 02.10.1992 р № 2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.

21. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. - Ст. 360.

22. Про прокуратуру Закон України від 05.11.1991 р № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст.793.

23. Про Регламент Верховної Ради України Закон України від  10.02.2010 р № 1861 – VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 14–15. -  № 16-17. – Ст. 133.

24. Про  статус  депутатів  місцевих  рад  Закон  України від 11.07.2002 № 93-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 40. – Ст.290.

25. Про    статус    народного    депутата    України    Закон    України    від   17.11.1992 р № 2790 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 3. – Ст. 17.

26. Про  судоустрій  і  статус  суддів  Закон  України  від  07.07.2010 р  № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 41-42. – № 43. - № 44-45. – Ст.529.

27. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Закон України від 23.12.1997 р № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 20. – Ст.99.

28. Татаров О. Ю. Проблеми повідомлення про підозру та шляхи їх вирішення / О. Ю. Татаров // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 4. – С. 179–186.

29. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации от 18.12.2001 г № 174-ФЗ, принят Государственной Думой Федерального Собрания Российской Федерации 22.11.2001.

30. Фаринник В. Повідомлення про злочин / В. Фаринник // Юридичний вісник України. ─ 2012. - № 27 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yurincom.com/ua/legal_practice/analitychna_yurysprudentsiia/povidomlennia_pro_zlochyn-publication/.

РОЗВ’ЯЗОК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Задача 1.

Слідчий закінчив досудове слідство у кримінальному провадженні за підозрою Сологуба у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і, склавши обвинувальний акт, надіслав матеріали досудового розслідування процесуальному керівнику для його затвердження направлення їх до суду. Перевіривши матеріали, прокурор відмовився затвердити обвинувальний акт. Він повернув справу слідчому із наступними письмовими вказівками для продовження розслідування: 1) встановити мотив вчинення злочину, оскільки ця обставина залишилась нез'ясованою; 2) витребувати від лікарні довідку про те, скільки часу знаходився на лікуванні потерпілий і які витрати понесла лікарня на його лікування; 3) оскільки злочин вчинений способом, що має характер мучення, перевірити, чи підозрюваний не хворіє психічним захворюванням; 4) зібрати дані, які характеризують підозрюваного в побуті і на роботі. Слідчий оскаржив це рішення прокуророві області. У своїй скарзі він вказав, що для кваліфікації дій за ст. 121 КК України мотив не має жодного значення. Що торкається даних, які характеризують підозрюваного як працівника, то вони також не стосуються провадження. Що ж стосується психічного стану підозрюваного, то в матеріалах досудового розслідування є показання, з яких вбачається, що хоч він часом і «впадає в нерви», але психічним захворюванням ніколи не хворів. На закінчення своєї скарги слідчий вказав, що своє завдання він вбачає у «безкомпромісній боротьбі із злочинністю, а не захисті прав та інтересів злочинців, чим мають займатись захисники, а не слідчі».