Загальні питання виробничої санітарії. Метеорологічні умови. Виробничий пил, страница 7

Тепловіддача потовиділенням - це величина, що має знак мінус, тобто людина віддає теплову енергію на випаровування поту.

Тепловіддача радіацією відбувається за рахунок різниці температури поверхні тіла людини і предметів, що його оточують.

Якщо навколишні предмети масть одну й ту саму температуру, як і поверхня тіла людини, організм віддав стільки променевої теплоти, скільки ним прийнято від цих предметів. При цьому радіаційний баланс дорівнює нулю. Якщо ж середня температура предметні, що оточують лю­дину, вища за температуру поверхні її тіла, людина отримує променеву теплоту від навколишніх предметів у більшій кількості ніж випромінює сама, тобто спостерігається позитивний радіаційний баланс. Від’ємний радіаційний баланс створюється за умов, коли людина віддає більше теплоти, ніж отримує від навколишніх предметів.

Суттєве значення мас віддача теплоти конвекційним шляхом, під яким розуміють віддачу теплоти з поверхні шкіри граничним варом по­вітря при його переміщенні. Інтенсивність віддачі теплоти конвекцією залежить від площі поверхні тіла людини, різниці між температурою повітряного середовища і тіла, а також від швидкості руху повітря. Наявність сильних конвекційних потоків сприяв швидкому охолодженню організму. При одній і тій самій температурі повітря підвищення його в рухомості сприяє швидшому охолодженню шкіри людини, ніж при нерухо­мому повітрі.

За високих температур організм віддав теплоту за допомогою пото­виділення, а за низьких тепловіддача здійсняється, в основному, шляхом конвекції і радіації.

Оптимальні і допустимі значення температури разом з вологістю і швидкістю руху повітря для виробничих приміщень нормуються залежно від категорії виконуваних робіт, пори року (холодний і перехідний та теплий) і мають відповідні значення дія приміщань а назначеними і значними надлишками теплоти.

2.3. Вплив вологості повітря на теплообмін

У процесах теплообміну організму з навколишнім середовищем во­логість має велике значення як чинник, який суттєво змінює віддачу теп­лоти.

У виробничих приміщеннях підприємств по випуску будівельних ма­теріалів вологість повітря може бути надто високою. Прикладом може бу­ти виробництво залізобетонних виробів, азбесто-ізоляційних матеріалів, дренажних трубок, де вологість досягав 100%.

Вологість повітря характеризує ступінь його насичення водяною парою. Одна й та сама температура повітря залежно від ступеня його вологості відчувається людиною по-різному. Для характеристики воло­гості повітря використовується поняття абсолютної, максимальної і від­носної вологості.

Абсолютна вологість визначається тиском водяних парів, що вимі­рюються в міліметрах ртутного стовпа чи паскалях або масою водяних пар і в у грамах в 1 м³ повітря.

Максимальна вологість - кількість водяних парія в граках, що. необхідна для повного насичення 1 м³ повітря за даної температури і тиску.

Відносна вологість - це процент насичення повітря водяними пара­ші в момент спостереження; визначається відношенням абсолютної воло­гості до максимальної.

Відносна вологість має велике значення як в гігієнічному, так і технічному відношенні. Інтенсивність випаровування вологи з поверх­ні шкіри людини залежить від відносної вологи повітря. Відносна во­логість характеризує процеси сорбції, тобто поглинання вологи порис­тими, гігроскопічними матеріалами, які перебувають в контакті а по­вітряним середовищем, а також визначав конденсація вологи як в самому повітряному середовищі, так і на поверхні огороджуючих конструкцій.

Якщо повітря з якоюсь кількістю вологи нагріти, відносна воло­гість його знизиться, тобто абсолютна волога буде постійною, а мак­симальне її значення збільшується з підвищенням температури. Якщо охолоджувати повітря, навпаки, його відносна вологість буде збільшу­ватись  внаслідок зменшення максимальної вологи.