Загальні питання виробничої санітарії. Метеорологічні умови. Виробничий пил, страница 6

У робітників, які постійно піддаються впливу високої температури, знижується імунобіологічна реактивність організму і у зв'язку з цим підвищується загальна захворюваність.

Різке перегрівання організму може призвести до розвитку теплово­го, а при роботі на відкритому повітрі - сонячного удару. Може виникнути судорожна хвороба внаслідок порушення водно-сольового балансу. Вона характеризується різкими судорогами, переважно кінцівок. При тяжкій формі теплового удару температура тіла підвищується до 40 °С, спостерігається біль у м'язах, сухість у роті, нервово-психічне збу­дження. Якщо температура тіла підвищується до 42 °С, може настати смерть.

Завдяки профілактичним заходам тяжкі випадки перегрівання орга­нізму в виробничих умовах зараз не зустрічаються. Одначе навіть тоді, коли не виникає такий хворобливий стан, перегрівання організму нега­тивно відбивається на етані нервової системи і працездатності людини. Дослідженнями доведено, що при 5-годинному перебуванні в зоні з тем­пературою повітря 31 °С і вологістю 80-90% працездатність зменшується на 62%, значно знижується м'язова сила рук (на 30-50%), зменшується витривалість до статичних зусиль приблизно в 2 рази, погіршується вдатність до тонкої координації рухів.

Крім високої температури повітря людина часто піддається впливові низьких його температур, особливо в умовах Крайньої півночі і в деяких виробничих приміщеннях. При дії дуже низьких температур повітря значно виростають тепловитрати, які призводить до від'ємного балансу теплоти. В цьому випадку загальні тепловитрати перевищують теплопродукцію, що викликає дефіцит теплоти, зниження температури тканин і охолодження організму.

При роботі в умовах охолоджуючого мікроклімату, коли настав холодний дискомфорт, в організмі людини за рахунок терморегуляції тимчасо­во збільшується теплоутворення ї зменшується тепловитрата. Зменшення тепловитрат відбувається за рахунок звуження судин в периферичних тканинах. При дуже різкому охолодженні організму чи тривалій дії субнормальних температур спостерігається стійкий судинний спазм, який призводить до сильного охолодження. В початковий період температура тіла трохи підвищується (на 0,3...0.6 °С), потім знижується тим більше, чим сильніше охолодження. І якщо температура тіла знизиться до 24 °С, настає смерть.

Охолодження буває загальне і місцеве. При загальному охолодженні змінюється функціональний стан центральної нервової системи, що пояснюється наркотичною дією холоду і проявляється погіршенням нервової діяльності, різким ослабленням реакцій на больові подразники і сон­ливістю.

З медичної практики відомо, що місцеве переохолодження, особливо ніг, сприяє розвитку простудних захворювань. Відомі випадки відморо­ження кінцівок за температури повітря, близької до нуля (від +6 до -5 °С): тривале малорухоме положення призводить до порушення кровообігу в кінцівках, що сприяє їх швидкому переохолодженню. Переохолодження кінцівок посилюється зволоженням одягу і шкіри.

При місцевому переохолодженні крім кінцівок уражаються кінчики вух і носа, можуть розвинутися захворювання лицьового і  трійчастого нерва.

При переохолодженні підвищується артеріальний тиск, пригнічуєть­ся центральна нервова система, знижується чутливість шкіри, вона стає припухлою з синюшним відтінком. Можуть бути захворювання периферійної нервової і м'язової системи, а також суглобів, що приводить до різних захворювань (радикуліти, невріти, міозити та ін.).

Таким чином, незважаючи на наявність адаптаційно-пристосувальних процесів, тривала і інтенсивна дія теплоти чи холоду може призвести до розвитку патологічного стану.

Організм людини віддає теплоту в навколишнє середовище потови­діленням, радіацією і конвекцією.

Втрата теплоти потовиділенням здійснюється при переході води з рідкого в пароподібний стан. Найбільша кількість теплоти виводиться з організму з повітрям, що людина видихає, і фізіологічними відправ­леннями. Така тепловіддача здійснюється з поверхні шкіри. слизових оболонок, дихальних шляхів внаслідок різниці напруги водяних парів на них і в повітрі.