На пожежах, при проведенні вибухових робіт, при роботі двигунів внутрішнього згоряння в атмосферне повітря надходить оксид вуглецю, дуже небезпечний для людини, В організмі людини оксид вуглецю поглинається гемоглобіном крові в 250-300 разів сильніше ніж кисень. При цьому а крові утворюються стійка сполука - карбоксигемоглобін, внаслідок чого деяка частина крові перестає виконувати свої функції, по призводить до різкого кисневого голодування, а при сильному насиченні крові оксидами вуглецю може настати смерть людини.
Допустимий вміст оксиду вуглецю у повітрі - 20 мг/м3 або 0,0016% об'єму повітря. Довгочасне перебування людини в атмосфері, що вміщує 0.01% оксиду вуглецю призводить до хронічного отруєння, при вмісті 0,048% у робітника вже через годину може з'явитись запаморочення, нудота, а при 0,12% можливі втрата свідомості, параліч дихання і смерть. При вмісті 1% оксидів вуглецю для людини досить кількох вдихів, щоб вона втратила свідомість.
На пожежах, при виконанні вибухових робіт в атмосфері дуже інтенсивно утворюються сірчаний газ, який від’ємно діє на верхню частину дихальних шляхів і слизову оболонку очей, а за високих концентрацій - на легені, викликаючи капель, хрипоту, при гострих отруєннях настав смерть від ядухи. Концентрація 0,05% сірчаного газу небезпечна для життя. Гранично допустимий вміст його становить 10 мг/м3 або 0,00035% об’єму.
При роботі дизельних машин у вихлопних газах міститься летюча речовина з неприємним запахом - акролеїн. Він в 1,9 разів важчий за повітря, що обумовлює накопичення його при роботі машин, особливо в безвітряну погоду. Він має загальні отруйні властивості і дуже небезпечний навіть в малих концентраціях. Перебування в атмосфері, що містить 0,014% акролеїна, стає смертельно небезпечним для людини вже через 10 хвилин. Гранично допустимий вміст його становить 0,7 мг/м .
Таким чином, хімічний склад повітря не є постійним, а змінюється від надходження у виробниче середовище різних за хімічним складом газів в процесі роботи тих чи інших машин чи обладнання. Залежно від їх концентрації вони можуть викликати негативні зміни в організмі людини.
2.1. Параметри мікроклімату
Трудова діяльність людини проходить в відповідних метеорологічних умовах, які прямо чи побічно можуть несприятливо діяти на організм.
Для забезпечення високопродуктивної праці і запобігання професійних захворювань велике значення мав створення сприятливих умов і турбота про нормальний стан повітря в виробничих приміщеннях. Основні вимоги до мікрокліматичних умов і повітря робочої зони наведено в ДЕСТах ССБЛ і СН 245-71.
Метеорологічні умови визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском і тепловим випромінюванням від нагрітої поверхні, якщо праця проходить в приміщенні, тоді ці показники разом прийнято називати мікрокліматом виробничого приміщення.
За визначенням ДЕСТ 12.І.005-76, мікрокліматом виробничих приміщень називається клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається дією на організм людини шляхом поєднання температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх предметів. Оптимальними мікрокліматичними умовами називаються такі параметри мікроклімату, які за умови довгочасної і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального стану її організму.
Метеорологічні умови на виробництві залежать від характеру технологічних процесів, часу дня і року, кліматичних умов, розмірів приміщення і ефективності засобів нормалізації мікроклімату.
Якщо робота виконується на відкритих майданчиках, метеорологічні умови визначаються кліматичним поясом і поров року, однак і в цих випадках в робочій зоні створюється відповідний мікроклімат,
Залежно від виробничих умов домінують окремі ті елементи мікроклімату або їх комплекс. В одному випадку це може бути висока температура повітря, в другому - висока волога, в третьому - інтенсивна інфрачервона радіація, в четвертому - різноманітне їх поєднання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.