Підвищена рухомість повітря рефлекторно впливав на процеси обміну речовин. В міру зниження температури повітря і збільшення його рухомості підвищується витрати внутрішньої енергії.
Сильний вітер (понад 20 м/с) порушує нормальний ритм дихання, механічно перешкоджає виконанню фізичної роботи і пересуванню. Відомо також, що вітер впливає і на нервово-психічний стан організму. Помірний вітер бадьорить, а сильний, тривалий пригнічує, тому найсприятливішою швидкістю вітру влітку в 1...4 м/с.
Мінімальна швидкість, повітряних потоків, за яких організм людини починає відчувати її, становить 0,1...0,25 м/с, а зниження температури шкіри починається при швидкості 0,3 м/с.
На деяких людей протяги діють дуже шкідливо, тому оптимальна швидкість руху повітря в приміщеннях санітарно-гігієнічними нормами: встановлюється не більше як 0,2...0,3 м/с при загальній вентиляції і 0,7...1,0 м/с при місцевій.
Отже, температура, вологість і швидкість руху повітря в приміщеннях, кабінах тракторів, екскаваторів та інших машин є параметрами, які комплексно діють на організм людини, тому значення рухомості повітря для терморегуляції необхідно розглядати разом з температурою і вологістю повітря.
2.5. Вплив атмосферного тиску на організм людини
Барометричний
тиск на поверхні земної кулі нерівномірний і непостійний. Він належить до
фізичних чинників повітряного середовища, які діють на організм людини. Під
дією гравітаційного поля у поверхні землі повітряні маси найбільш щільні, тому
і мають найбільший тиск. На рівні моря за температури повітря 0°С атмосферний тиск
дорівнює 760 мм рт. ст.
(101,3 кПа). Тиск повітря рівномірно розподіляється по всьому тілу і зрівноважується
тиском газів, що містяться в крові, порожнинних органах і тканинах.
Атмосферний тиск як професійний чинник може зустрічатись у вигляді двох основних форм: пониженого і підвищеного атмосферного тиску.
З підняттям на висоту щільність повітря і його тиск зменшуються, а при опусканні в глибокі шахти - підвищується.
За звичайних умов на поверхні землі коливання атмосферного тиску не перевищують 10...30 мм рт. ст., і здорові люди переносять його легко і непомітно. Однак суттєві зміни барометричного тиску можуть призвести до несприятливих порушень в організмі. Стан здоров’я деяких хворих може змінюватись відповідно до коливань тиску. В осіб з підвищеною нервовою збудженістю під час змін тиску може спостерігатись погіршення стану здоров'я, відчуття страху, погіршення сну, настрою і т. ін.
Виявити самостійний вплив барометричного тиску на організм людини дуже важко, оскільки на організм одночасно діють й інші метеорологічні фактори.
В гірських районах (на висоті 2500...3000 м над рівнем моря і вище) спостерігається значне зменшення барометричного тиску, що супроводжується відповідним зменшенням парціального тиску кисню. Це є основною причиною виникнення гірської (висотної) хвороби, яка проявляється появою частого серцебиття, запаморочення, нудоти, носової кровотечі, блідості шкіряного покриву і т. ін.
У осіб, що постійно живуть в горах, і у тренованих альпіністів явище гірської хвороби спостерігається рідко у зв'язку з пристосуванням їх до цих умов. Це пристосування пов'язане з підвищенням стійкості організму до нестачі кисню.
З падінням парціального тиску кисню зменшується насиченість киснем гемоглобіну, внаслідок чого порушується забезпеченість клітин киснем і розвивається явище гіпоксії. Резерв кисню в організмі становить не більше як 0,9 л і визначається кількістю кисню, розчиненого в плазмі крові. Цього резерву досить лише на 5-6 хвилин життя, після чого стрімко розвивається явище кисневої нестачі. При кисневому голодуванні найчутливішими в мозкові клітини, оскільки кора головного мозку вживає кисню на одиницю маси в 30 разів більше за всі інші тканини. Мозкові клітини гинуть раніше, аніж падає тонус грудних м’язів, коли ще можливі дихальні рухи.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.