Загальні питання виробничої санітарії. Метеорологічні умови. Виробничий пил, страница 5

2.2. Вплив температури повітря на теплообмін

Температура повітря в одним з провідних факторів, що визначають мікроклімат виробничого середовищ. Висока температура повітря спостерігається на виробництвах, де технологічний процес супроводжується значними тепловиділеннями. Температура може досягати 36...40 °С і вище. Ряд виробництв характеризується пониженою температурою повіт­ря і оточуючих поверхонь предметів, температура повітря може наближа­тись до 0 °С і нижче. Температура повітря в виробничих приміщеннях залежить від тепловиділення виробничих джерел, кількості працівників  у приміщенні, об'єму будівлі, інсоляції і повітрообміну в приміщенні Температура повітря навколишнього середовища залежно від пори року, кліматичних умов району проведення робіт коливається в діапазоні від –40 –50  до +40 °С і вище.

Внаслідок постійних окислювальних реакцій в організмі людини ут­ворюється теплота. Між людиною і оточуючим її середовищем відбувається постійний теплообмін.

Людина, як і всі гамойотермні істоти, має здатність регулювати процеси теплоутворення  і тепловитрат організму в межах, необхідних  для життєдіяльності.

Теплообмінні функції організм регулюються терморегуляційними: центрами і корою головного мозку. Метеорологічні параметрі значною мірою впливають на важливу фізіологічну функцію людини - терморегуляцію.

Терморегуляцією називається сукупність процесів, які забезпечу­ють теплообмін між організмом і навколишнім середовищем і зберігають температуру тіла майже на постійному рівні незалежно від температури зовнішнього середовища. Таким чином, завдячуючи терморегуляції в ор­ганізмі людини підтримується постійна температура незалежно від зовнішніх метеорологічних умов.

Терморегуляція залежить не лише від безумовних подразників - теплоти, холоду, швидкості руху повітря і його вологості, але від ці­лого ряду умовних подразників - м’язової діяльності, положення сіла, освітлення і т. ін.

Тепловідчуття людини є суб’єктивним вираженням реакції організму на дію термічного подразника. Теплообмін організму пов'язаний з ви­робленням теплоти і віддачею її в навколишнє середовище, він підтри­мується зрівноваженням процесів хімічної і фізичної терморегуляції.

Хімічна терморегуляція визначається здатністю організму змінюва­ти інтенсивність його обмінних процесів. Накопичення теплоти в орга­нізмі відбувається, з одного боку, за рахунок окислення харчових ре­човин, для здійснення основного обміну і звільнення теплоти при м'язо­вих скороченнях (фізична терморегуляція), а іншого боку, теплота поступає ззовні за рахунок променевої теплоти сонця, нагрітих предме­тів і гарячої їжі.

Інтегральним показником теплового стану організму людини за будь-яких метеорологічних умов є температура тіла. Про ступінь напруги апа­рата терморегуляції можна судити по тепловому балансу організму.

Кількісне співвідношення виробленої людиною теплоти завдячуючи хімічній терморегуляції і загублені теплоти в результаті фізичної терморегуляції визначав стан теплового балансу. Тепловий баланс орга­нізму може бути позитивним, нульовим і від’ємним. Якщо надходження і втрати теплоти збалансовані, вона не накопичується.

Коли людина виконує роботу в умовах теплого мікроклімату, а теп­ловіддача мала, тоді спостерігається позитивний баланс теплоти, в ре­зультаті якого може настати перегрівання організму. Найчастіше це мо­же відбутися, якщо людина працює за температури помад : 30 °С ї ко­ли втрата поту за зміну наближається до 5 л. При цьому спостерігається слабкість, головний біль, неправильне кольорове сприйняття (все виглядає червоним чи зеленим), нудота, рвота, підвищення температури тіла. Дихання і пульс  частішають, а артеріальний тиск спочатку збільшується, потім зменшується.

Вплив високої температури повітря від'ємне відбивається і на функціональному стані центральної нервової системи, при цьому приско­рюються процеси гальмування, помічається послаблення уваги, порушен­ня точності і координації рухів, уповільнення відповідних реакцій, що веде до зниження якості роботи і збільшення виробничого травматизму.