Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 32

Витратні методи при оцінці в основному, використовують підприємства, які не можуть розрахувати свої майбутні грошові потоки.

В основному використовуються два методи оцінки:

1.  Метод вартості чистих активів. Його суть полягає  у заелементній оцінці активів і пасивів підприємства, що визначає основні сфери використання витратного підходу.

Етапи цього методу включають: визначення ринкової вартості машин та устаткування, оцінку нематеріальних активів, визначення ринкової вартості фінансових вкладень.

Вартість оцінюваного об'єкта (С) визначається за формулою:

       ,                      (5.4)

де An - вартість необоротних активів;

Ao - вартість оборотних активів;

Z -   вартість витрат майбутніх періодів;

B - вартість забезпечення майбутніх витрат і платежів;

Od -вартість довгострокових зобов'язань;

Ot - вартість короткострокових зобов'язань.

Застосування методики визначення вартості чистих активів доцільно при оцінці, якщо компанія має значні матеріальні і фінансові активи.

Проведення оцінки за допомогою цієї методики ґрунтується на аналізі фінансової звітності, а саме: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів та ін. Фінансова звітність є індикатором стану підприємства на дату оцінки, дійсної величини чистого прибутку, фінансового ризику й ринкової вартості матеріальних і нематеріальних активів.

Відмінною рисою витратного підходу при оцінці вартості підприємства є те, що для цілей оцінки активи підприємства розбивають на групи, оцінюють кожну частину, потім підсумують отримані вартості. При цьому в рамках методу вартості чистих активів окремі об'єкти (будівлі, машини, устаткування, нематеріальні активи й довгострокові фінансові вкладення) можуть оцінюватися з використанням прибуткового й порівняльного підходу.

2.  Метод ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість розраховується як різниця між сумарною вартістю активів підприємства й витратами на його ліквідацію. Ліквідаційна вартість являє собою чисту грошову суму, що власник може одержати при ліквідації підприємства й роздільному продажу його активів.

Виділяються такі види ліквідаційної вартості:

-  примусова, при якій активи розпродаються у стислий строк з дуже великими втратами у вартості;

-  упорядкована, коли активи реалізуються у розумний строк, що забезпечує максимальний доход від продажу майна;

-  ліквідаційна вартість припинення існування активів підприємства, коли активи підприємства не реалізуються, а списуються з балансу. У цьому випадку вартість може мати негативну величину.

Результат вартості кризового підприємства, отриманий за допомогою методу ліквідаційної вартості, буде показувати, яка частина коштів залишиться у розпорядженні власника підприємства після погашення всіх зобов'язань.

Достоїнства витратного підходу:

-  його можна використати для всіх видів спеціальної й унікальної техніки;

-  завдяки деталізованому порядку розрахунку за окремими одиницями об'єкта є можливість точніше оцінити сукупне зношування. А також при розділі майна можливо одержати його окремі оцінки.

Порівняльний підхід.Основний зміст порівняльного підходу полягає у такому:

-  на ринку вибирається підприємство, що недавно виступало об'єктом купівлі-продажу та за своїми характеристиками аналогічно оцінюваному;

-  розраховується; 

-  вартість підприємства отримується при множенні величини співвідношення між ціною продажу й різних фінансових показників за підприємством-аналогом на відповідний фінансовий показник оцінюваного підприємства, оцінювач одержує його вартість.