Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 7

«Давай-давай» (Go-go) – стадія швидкого зростання. Підприємство починає працювати, стабілізуються грошові потоки, спостерігається деяке зростання продажів, однак  не можна цю стадію класифікувати як процвітання. Що стосується персоналу, все ще не вироблена система розподілу й оцінки завдань. Підприємство не може передбачати зміни зовнішнього середовища, змушено діяти навмання, що приведе до серйозних криз і втрат. З'являється необхідність переходу від інтуїтивного керування до професійного, інакше підприємство може загинути.

Зрілість (Adolescence) – етап духовного переродження підприємства. Формуються нова структура, стиль роботи, організаційна культура, основні бізнес-процеси.  Це досить тривалий процес. На даному етапі необхідна поява на підприємстві професійного менеджера, у  компанії відбувається зсув цілей − від екстенсивного (кількісного) розвитку до інтенсивного (якісного). Якщо все проходить успішно, починається новий етап.

Розквіт (Prime) − оптимальна точка кривої життєвого циклу, де організація досягає балансу. Підприємство впевнено йде до намічених цілей. Це процес зростання. Тут визначається здатність підприємства досягти найбільш ефективних результатів як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. Підприємство отримує строго налагоджену систему розміщення й оцінки поставлених перед персоналом завдань. Успішно здійснюється моніторинг і прогнозування. Збільшується зростання продажів і прибутку. Створюється мережа дочірніх підприємств, природно зі стадії дитинства. Тільки дуже потужне підприємство може утриматися на цьому етапі досить довго. Інші переходять до наступного етапу, з якого починається падіння і закінчується зростання.

Стабільність (Stability)− перша стадія старіння у життєвому циклі організації. На підприємстві починають відбуватися не зовсім сприятливі зміни. Воно ще сильне, але губить здатність адаптуватися до впливів зовнішнього середовища. Скорочуються інновації. Підприємство стає зрілим. Відчуття стабільності змушує усе менше уваги звертати на ризики. Більше уваги приділяється фінансовим питанням, ніж дослідженням і розробкам,  кількісним показникам, а не якісним. Це приводить спочатку до стабілізації, тому що припиняється рух уперед, а потім - до аристократизму. Основною ознакою стає процес дистанціювання від споживача.

Аристократизм (Аristocratism) – зміцнююча система контролю. Велике значення приділяється підтримці корпоративного духу.  В організаційній культурі переважають особисті інтереси на шкоду цілям організації. Відчуття непохитності статусу підприємства витісняють розробку варіантів, пов'язаних з ризиком. Підприємство має значні грошові ресурси, які в основному вкладаються не в розвиток нових напрямків, а в підтримку існуючого стабільного стану. Внутрішня мотивація низька. Підприємство може здобувати інші компанії, щоб обновити асортименти продукції що випускається, захопити нові ринки або намагатись «купити» дух підприємництва.  Підприємство має значні оборотні кошти, стаючи, таким чином, привабливим об'єктом для поглинання.

Рання бюрократизація(Early bureaucracy) − типові риси даної стадії: акцентування на тому, хто або що викликає проблеми, а не на тому що із цього приводу варто почати, множинні конфлікти. Споживач відсувається на другий план, ефективність роботи практично вже не має жодного значення. У результаті підприємці, здатні генерувати бізнес, ідуть або відтісняються на другорядні ролі, а адміністратори, здатні ділити гроші й установлювати правила, залишаються. Підприємство перетворює себе в бюрократичну організацію з єдиним акцентом на правила та норми без очевидної орієнтації на результат і задоволення потреб споживачів.