Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 10

Лідери інновацій роблять революції на ринку, створюють на ньому нові ніші та ведуть за собою всіх інших виробників.

Відповідно до думок безлічі сучасних учених, у кожному конкретному проміжку часу, конкурентоспроможне підприємство, яке спеціалізується на випуску продукції для задоволення певних потреб суспільства, змушено працювати над товаром, що належить до трьох поколінь техніки: існуючої, пануючої та перспективної [14].

Стабільна величина сукупного доходу забезпечується правильним розподілом зусиль між змінюючими один одного продуктами.

Таким чином, інноваційна діяльність у ринкових відносинах стає пріоритетом економічного розвитку для будь-якого підприємства. Саме тому виникає необхідність розробки інноваційної стратегії та її пріоритетність перед іншими. Таким чином, ми зупинимося на більш докладному розгляді саме інноваційних стратегій підприємства.

Вибираючи ту або іншу стратегію, необхідно враховувати такі фактори:

-  рівень ризику підприємства, прийнятний для кожного із прийнятих рішень ;

-  знання колишніх стратегій і результатів їхнього застосування, що дозволяє підприємству більш успішно розробляти нові стратегії;

-  час, тому що часто ідеї, запропоновані в невідповідний момент, незважаючи на свою новизну та привабливість можуть зазнати невдачі.

Причому вивчення і вибір інноваційної стратегії повинен ґрунтуватися на досить компетентній оцінці інноваційного потенціалу підприємства, а також стану зовнішнього середовища.

Вибір інноваційної стратегії є запорукою успіху або невдачі інноваційної діяльності й у цілому підприємства.

Основу розробки інноваційної стратегії підприємства становлять  теорія життєвого циклу продукту, ринкова позиція підприємства і його інноваційний потенціал.

Вибір інноваційної стратегії залежить від конкурентної позиції підприємства та рівня розвитку її інноваційного потенціалу.

Ми розглянемо класифікацію інноваційних стратегій підприємства щодо положення яке займає підприємство на ринку та значимості інноваційного потенціалу.

1.  Імітаційна стратегія  припускає запозичення технологій на стороні або придбання ліцензій на результати досліджень і розробок. Придбання як завершених, так і незавершених розробок з метою їхнього подальшого розвитку й використання у власних НДДКР. У результаті підприємство  одержує власні результати у найкоротші строки та з мінімальними витратами. Це має сенс для підприємств, що мають невисокий науковий потенціал, але більші грошові ресурси. Дана стратегія не вимагає наявності в значних кількостях персоналу, зайнятого науковими дослідженнями й розробками, питома вага якого в загальній чисельності наближається до середнього значення, не досягаючи його. Частка фундаментальних робіт нижче середньої по галузі, що й визначає необхідність запозичення технології. Ця стратегія може бути реалізована в таких основних формах: якщо використовуються ліцензії, придбані на стороні ; якщо за тих самих умов проводяться деякі вдосконалення куплених технологій; створення нового продукту на основі запозичених технологій.

2.  Стратегія ковзання. Підприємство посідає не основне місце в групі лідерів, уступає одному-двом більшим конкурентам, має середні фінансові й матеріальні ресурси, середній інноваційний потенціал. Витрати на наукові розробки мають середній по галузі рівень. Слідом за лідером, виводить продукцію на ринок тільки після того, як аналогічна продукція конкурентів одержує позитивний відгук на ринку. Як правило, інновації даної фірми є реактивними. Фірма одночасно оперує з незначними (одним / двома) поколіннями техніки, найчастіше на стабільному рівні.