Князь Святослав – князь новгородський і великий князь київський, страница 11

Перша половина XI в. ознаменувалася новим потужним рухом кочових племен із Центральної та Середньої Азії. Одні племена витісняли інші і змушували їх, в свою чергу, насуватися на області з землеробським населенням. Кипчаки (половці) у 30-ті роки XI ст. витіснили огузов з середньоазіатських степів, в результаті чого почалася експансія огузских племен через Мавераннахр і Іран на захід. Половці, в свою чергу пригнічені східними сусідами, штовхали на захід торків, що кочували між Волгою і Дністром (торки - ті самі узи, про які говорилося в зв'язку з подіями Х ст.). Торки же в союзі з російськими громили печенігів - Нарешті, близько 1054 половці зломили торків і підійшли до південних меж Русі. У цих подіях якусь роль грали алани, в 60-і роки XI в. захопили якісь мусульманські землі (швидше за все, в Приморському Дагестані, але, можливо, йдеться про хозарських територіях, оскільки хазари в кінці Х в. прийняли іслам).

Можна висловити гіпотезу, що Хозарська держава остаточно було ліквідовано в ході бурхливих політичних подій 50-60-х років XI ст. І ось тоді-то, очевидно, поступово в Нижньому Поволжі закріпилася Волзька Булгарія.

Після цього завдав пора- зки військам хазарського кагана, узяв столицю Хазарії Ітіль, дійшов до Каспійського (Хвалинського) моря, підкорив на Північному Кавказі скіфо-сарматські племена ясів і касогів. Після цього Хазарський ка- ганат перестав (предки нинішніх адигейців) існувати й загрожувати Русі зі Сходу. Проте це був недалекоглядний крок, який порушив усталену рівновагу. Кордони Київської Русі розширилися до Волги й Чорного моря, але вони виявилися мало захищеними від нападів кочових орд Середньої Азії. Розгром Хазарського каганату поставив перед Руссю нові проблеми, розв’язати які вона не змогла. Після цього, попливши вниз Волгою, він громить волзьких булгар. Це призводить до гострої сутички з могутніми хозарами. У кровопролитній битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й стирає з лиця землі його столицю Ітіль на Волзі. Тоді він вирушає на завоювання Північного Кавказу. Ці славетні походи мали далекосяжні наслідки. Завоювання вятичів поширило владу Києва на всіх східних слов'ян, а також відкрило для слов'янської колонізації північно-східні землі, що є сьогодні складовою Росії. Розгромивши хозарів, Київ усунув свого суперника в гегемонії у Євразії та поставив під контроль Русі великий торговий шлях Волгою. Проте був у занепаді хозарів і негативний аспект: разом з ними зник той буфер, що не давав кочовикам зі сходу, таким як печеніги, проникати в українські степи.

ятослав (962—972). Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святослав був насамперед князем-воїном. Грушевський називав його козаком на престолі, а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його слов'янське ім'я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його правління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі.

У 964 р. двадцятидворічний честолюбний Святослав розпочинає війну на сході. Його безпосередньою метою є підкорення вятичів — східнослов'янського племені, що жило на р. Оці, на землях, звідки походять сучасні росіяни. Після цього, попливши вниз Волгою, він громить волзьких булгар. Це призводить до гострої сутички з могутніми хозарами. У кровопролитній битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й стирає з лиця землі його столицю Ітіль на Волзі. Тоді він вирушає на завоювання Північного Кавказу. Ці славетні походи мали далекосяжні наслідки. Завоювання вятичів поширило владу Києва на всіх східних слов'ян, а також відкрило для слов'янської колонізації північно-східні землі, що є сьогодні складовою Росії. Розгромивши хозарів, Київ усунув свого суперника в гегемонії у Євразії та поставив під контроль Русі великий торговий шлях Волгою. Проте був у занепаді хозарів і негативний аспект: разом з ними зник той буфер, що не давав кочовикам зі сходу, таким як печеніги, проникати в українські степи.